Mark 8
1 In those days, when there was a large crowd, and they had nothing to eat, he called the disciples to himself, and said to them,
У ті дні, коли знову зібралося багато людей і не мали, що їсти, [Ісус] покликав учнів та сказав їм:
2 "I have compassion on the crowd, because they have stayed with me now three days, and have nothing to eat.
―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти.
3 If I send them away fasting to their home, they will faint on the way, and some of them have come a long way."
І якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі прийшли здалека.
4 His disciples answered him, "From where could one satisfy these people with bread here in a deserted place?"
Учні відповіли Йому: ―Звідки в цій пустелі хтось зможе взяти стільки хліба, щоб нагодувати цих [людей]?
5 He asked them, "How many loaves do you have?" They said, "Seven."
[Ісус] запитав: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім.
6 He commanded the crowd to sit down on the ground, and he took the seven loaves. Having given thanks, he broke them, and gave them to his disciples to serve, and they served the crowd.
[Ісус] звелів людям сісти на землю. Потім узяв ті сім хлібів, подякував, розламав та дав Своїм учням, щоб вони роздали людям.
7 They had a few small fish. Having blessed them, he said to serve these also.
Ще мали й кілька малих рибин, Він благословив їх і звелів роздати й рибу.
8 They ate, and were filled. They took up seven baskets of broken pieces that were left over.
[Усі] їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.
9 Now they were about four thousand. Then he sent them away.
Тих, що їли, було приблизно чотири тисячі. Потім відпустив їх.
10 Immediately he entered into the boat with his disciples, and came into the region of Dalmanutha.
Після цього [Ісус] відразу сів у човен разом зі своїми учнями та відплив до землі Далманутської.
11 The Pharisees came out and began to question him, seeking from him a sign from heaven, and testing him.
До [Ісуса] підійшли фарисеї та почали сперечатися з Ним. Вони, випробовуючи Його, вимагали знамення з неба.
12 He sighed deeply in his spirit, and said, "Why does this generation seek a sign? Truly I tell you, no sign will be given to this generation."
[Ісус], глибоко зітхнувши у Своєму дусі, сказав: «Чому цей рід шукає знамення? Істинно кажу вам: цьому роду не дасться ніякого знамення».
13 And he left them, and got into the boat again, and went to the other side.
І, залишивши їх, знову сів у човен та вирушив на другий бік [моря].
14 Now they forgot to take bread; and they did not have more than one loaf in the boat with them.
[Учні] забули взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали в човні більше нічого
15 He warned them, saying, "Watch out; guard yourselves against the yeast of the Pharisees and the yeast of Herod."
А [Ісус] застерігав їх: ―Дивіться та стережіться закваски фарисейської та закваски Ірода.
16 And they began discussing among themselves that they had no bread.
Вони міркували між собою: ―Він говорить так, тому що ми не маємо хлібів.
17 He, perceiving it, said to them, "Why do you reason that it's because you have no bread? Do you not perceive yet, neither understand? Are your hearts hardened?
Знаючи про це, [Ісус] сказав: ―Чому ви міркуєте між собою, що не взяли хліба? Невже ви не збагнули й не розумієте? Невже ваше серце все ще закам’яніле?
18 Having eyes, do you not see? Having ears, do you not hear? Do you not remember?
Маєте очі, але не бачите? Маєте вуха, але не чуєте? Невже не пам’ятаєте?
19 When I broke the five loaves among the five thousand, how many baskets full of broken pieces did you take up?" They told him, "Twelve."
Коли п’ять хлібів Я розділив для п’яти тисяч, то скільки повних кошиків залишків ви зібрали? Вони відповіли: ―Дванадцять.
20 "When the seven loaves fed the four thousand, how many baskets full of broken pieces did you take up?" And they said, "Seven."
― А сім хлібів для чотирьох тисяч? І скільки повних кошиків із залишками ви зібрали? Вони відповіли: ―Сім.
21 He asked them, "Do you not yet understand?"
Тоді [Ісус] сказав їм: ―Усе ще не розумієте?
22 He came to Beth-Sayada. They brought a blind man to him, and begged Yeshua to touch him.
Коли прийшли до Віфсаїди, привели до Ісуса сліпого й просили доторкнутись до нього.
23 He took hold of the blind man by the hand, and brought him out of the village. When he had spit on his eyes, and laid his hands on him, he asked him if he saw anything.
Він узяв сліпого за руку, вивів за межі села й, послинивши йому очі, поклав на нього руки та запитав: ―Бачиш щось?
24 He looked up, and said, "I see people; they look like trees walking."
Подивившись, він сказав: ―Бачу людей, але вони мов дерева, що ходять.
25 Then again he laid his hands on his eyes. He made him look up, and was restored, and saw everything clearly.
Тоді [Ісус] знов поклав руки на його очі. Чоловік подивився уважно, його зір повернувся, і він бачив усе чітко
26 He sent him away to his house, saying, "Do not enter into the village."
[Ісус] вислав його додому та сказав: ―Не заходь у село й не розповідай нікому.
27 Yeshua went out, with his disciples, into the villages of Qesarya Dephilipus. On the way he asked his disciples, "Who do people say that I am?"
Ісус зі Своїми учнями прийшов до сіл довкола Кесарії Филипової. Дорогою Ісус запитав Своїх учнів: ―За кого вважають Мене люди?
28 And they said to him, saying, "Yukhanan the Baptist, and others say Eliya, but others: one of the prophets."
Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного з пророків.
29 He said to them, "But who do you say that I am?" Kipha answered, "You are the Meshikha."
Тоді [Ісус] спитав їх: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро сказав Йому: ―Ти – Христос!
30 He commanded them that they should tell no one about him.
Тоді Він наказав їм нікому не казати про Нього.
31 He began to teach them that the Son of Man must suffer many things, and be rejected by the elders, the chief priests, and the scribes, and be killed, and after three days rise again.
Потім почав навчати їх, що Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але через три дні Він воскресне.
32 He spoke to them openly. Kipha took him, and began to rebuke him.
Він говорив їм прямо про це. Тоді Петро, відкликавши Ісуса вбік, почав докоряти Йому.
33 But he, turning around, and seeing his disciples, rebuked Kipha, and said, "Get behind me, Satana. For you have in mind not the things of God, but the things of humans."
[Ісус] же повернувся, подивився на Своїх учнів та докорив Петрові, кажучи: ―Відійди від Мене, сатано! Бо ти думаєш не про Боже, а про людське.
34 He called the crowd to himself with his disciples, and said to them, "If anyone wants to come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.
І, покликавши до Себе народ разом зі Своїми учнями, сказав їм: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та слідує за Мною.
35 For whoever wants to save his life will lose it; and whoever will lose his life for my sake and the sake of the Good News will save it.
Бо хто хоче спасти своє життя, той втратить його, а хто втратить його заради Мене та Доброї Звістки, той спасе його.
36 For what does it profit a person to gain the whole world, and forfeit his soul?
Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а душу свою втратить?
37 Or what will a person give in exchange for his soul?
Або що дасть людина в обмін за свою душу?
38 For whoever will be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation, the Son of Man also will be ashamed of him, when he comes in the glory of his Father with the holy angels."
Бо якщо хтось посоромиться Мене та Моїх слів перед цим грішним та невірним поколінням, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця разом зі святими ангелами».
