Psalms 74
1 “A Maskil of Assaph.” Why, O God, hast thou cast us off for ever? why will thy anger smoke against the flock of thy pasture?
Псалом навча́льний, Аса́фів.
2 Remember thy congregation, which thou didst acquire of old; which thou didst redeem as the tribe of thy inheritance: this mount Zion, whereon thou hast dwelt.
Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
3 Lift up thy steps unto the perpetual heaps of ruins: the enemy hath ill-used every thing in the sanctuary.
підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
4 Thy adversaries have roared in the midst of thy places of assembly: they have set up their signs for signs.
Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
5 [The enemy] is known as one that lifteth up high axes against the thickets of a forest.
виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
6 And now they hew in pieces the carved work thereof altogether with hatchets and hammers.
А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
7 They have set on fire thy sanctuary; to the ground have they profaned the dwelling-place of thy name.
Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
8 They have said in their heart, We will oppress them altogether: they have burnt up all the places of assembly of God in the land.
Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
9 Our signs do we not see: there is no more any prophet: and there is no one among us that knoweth how long.
Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
10 How long, O God, shall the adversary utter defiance? shall the enemy blaspheme thy name for ever?
Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
11 Why withdrawest thou thy hand, and thy right hand? [draw it] out of thy bosom—exterminate [them];
Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
12 Since [thou] God art my King from olden days, working salvation in the midst of the earth.
А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
13 It was thou that didst divide by thy strength the sea: thou brokest in pieces the heads of the crocodiles on the waters.
Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
14 Thou didst crush the heads of leviathan, and gavest them as food to the people inhabiting the wilderness.
Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
15 Thou didst cleave fountain and stream: thou didst dry up ever-flowing rivers.
Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
16 Thine is the day and thine is the night: it is thou who hast prepared the luminary and the sun.
Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17 It is thou who hast set up all the boundaries of the earth: summer and winter—thou thyself hast formed them.
всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
18 Remember this, that the enemy hath defied the Lord, and that a worthless foolish people have blasphemed thy name.
Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
19 Oh give not up unto the multitude of enemies the soul of thy turtle-dove: the congregation of thy afflicted do not thou forget for ever.
Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
20 Look unto the covenant; for the dark places of the earth are full of habitations of violence.
Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
21 Oh let not the oppressed return confounded: let the poor and needy praise thy name.
Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
22 Arise, O God, plead thy own cause: remember thy defiance from the worthless fool all the day.
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
23 Forget not the voice of thy adversaries: the tumult of those that rise up against thee ascendeth continually.
Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
