Proverbs 12
1 Whoso loveth correction loveth knowledge; but he that hateth reproof is brutish.
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 The good obtaineth favor of the Lord; but a man of wicked devices will he condemn.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 A man cannot be firmly established by wickedness; but the root of the righteous will not be moved.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 A virtuous woman is a crown to her husband: but as rottenness in his bones is one that bringeth shame [on him].
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 The thoughts of the righteous are justice: the best counsels of the wicked are deceit.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 The words of the wicked are of lying in wait for blood; but the mouth of the upright will deliver them.
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 The wicked are suddenly overthrown, and are no more; but the house of the righteous will endure.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 In accordance with his intelligence is a man praised; but he that is perverse of heart will come to be despised.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
9 Better is he that is lightly esteemed who hath a servant, than he that aimeth after honor, and lacketh bread.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 A righteous man careth for the life of his beast; but the mercies of the wicked are cruelty.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 He that tilleth his ground will be satisfied with bread; but he that runneth after idle persons is void of sense.
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 The wicked is covetous for the net of evil men; but [God] giveth root to the righteous.
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 In the transgression of his lips is the snare of the wicked; but the righteous cometh out of distress.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 From the fruit of his mouth will a man be satisfied with what is good; and the recompense of a man's hands will be brought back unto him.
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 The way of a fool is straight in his own eyes; but he that hearkeneth unto counsel is wise.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 The wrath of the fool is known on the very day; but he that concealeth the disgrace is prudent.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 He that uttereth truth announceth righteousness; but a false witness, deceit.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 There is some one that useth words [which are] like the thrusts of a sword; but the tongue of the wise is healing.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
19 The lip of truth will stand firm for ever; but only for a moment the tongue of falsehood.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 Deceit is in the heart of those that contrive evil; but for the counsellors of peace there is joy.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 No wrong can come unawares to the righteous; but the wicked are full of evil.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 An abomination of the Lord are lips of falsehood; but they that deal in faithfulness [obtain] his favor.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 A prudent man concealeth [his] knowledge; but the heart of fools proclaimeth [their] folly.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 The hand of the diligent will bear rule; but the indolent must become tributary.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 If there be care in the heart of man, let him suppress it; and a good word will change it into joy.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 The righteous is more excellent than his neighbor; but the way of the wicked leadeth them astray.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 The indolent roasteth not that which he hath caught in hunting; but the most precious wealth of man is diligence.
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 On the path of righteousness there is life; and on her pathway there is immortality,
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
