Job 20
1 Then answered Zophar the Na'amathite, and said,
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
2 Even therefore do my inmost thoughts give me an answer, and for this reason do I feel a strong excitement within me.
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
3 Reproof which casteth shame on me must I hear; yet out of my understanding will the spirit give me an answer.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 Dost thou know this? from the very beginning of things, from the very time when man was placed upon earth it was,
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5 That the triumphal shouting of the wicked is ever of but a recent date, and the joy of the hypocrite endureth only for a moment.
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6 Though his exaltation should mount up to the heavens, and his head should reach unto the clouds;
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 Yet when he but turneth round will he vanish for ever; those who have seen him will say, Where is he?
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 Like a dream will he fly away, and men will find him no more; yea, he will be chased away like a vision of the night.
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9 If an eye have surveyed him, it will not do so again, and it will not behold him any more in his place.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10 His children will suffer oppression from the indigent, and his hands will have to restore his [ill-gotten] wealth.
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11 [Now] his bones are full of his youthful vigor; but it will [suddenly] lie down with him in the dust.
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12 If the evil be sweet in his mouth, he will conceal it under his tongue;
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13 He will cherish it, and not forsake it; and hold it back within his palate;
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14 His food is thus changed within his bowels, and becometh the venom of asps within him.
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 The wealth which he hath swallowed, will he have to vomit up again; God will drive it out of his belly.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16 The poison of asps will he have to suck; the viper's tongue will slay him.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17 He shall not look with pleasure on streams, on flowing brooks of honey and cream.
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18 He restoreth what he hath labored for, and will not swallow it down; however much he may have obtained by toil, he will not have any joy of it.
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 Because he oppressed and forsook the indigent; because he took violently away a house, shall he not rebuild it;
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 Because he knew not quietness in his bosom, shall he not escape through what is the most precious to him.
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 Nothing was spared from his craving to eat: therefore shall his wealth not prosper.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
22 In the fulness of his abundance will distress assail him: every hand of [those he] troubled will come against him.
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 In order to fill his belly, [God] will send out against him the fury of his wrath, and will rain it upon him for his eating.
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
24 If he flee from the iron weapon, the brazen bow will strike him through.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 He draweth it, and it cometh out of the body; yea, out of his gall the glittering [arrow] cometh forth: over him come the terrors [of death].
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 Entire darkness is laid by for his treasures: a fire not urged by blowing will consume him; it will destroy any one that is left in his tent.
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
27 The heavens will lay open his iniquity; and the earth will raise herself up against him.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
28 The product of his house will be banished, flowing away on the day of his wrath.
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
29 This is the portion of a wicked man from God, and his decreed heritage from God.
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
