Genesis 2
1 Thus were finished the heavens and the earth, and all their host.
І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.
2 And God had finished on the seventh day his work which he had made, and he rested on the seventh day from all his work which he had made.
І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
3 And God blessed the seventh day, and sanctified it; because thereon he had rested from all his work which God had created in making it.
І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
4 These are the generations of the heavens and of the earth when they were created, on the day that the Lord God made earth and heaven.
Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.
5 And every plant of the field was not yet on the earth, and every herb of the field had not yet grown; for the Lord God had not caused it to rain upon the earth, and man was not yet there to till the ground.
І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
6 But there went up a mist from the earth, and watered the whole face of the ground.
І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
7 And the Lord God formed the man of dust from the ground, and breathed into his nostrils the breath of life; and the man became a living being.
І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.
8 And the Lord God planted a garden in Eden to the eastward, and he put there the man whom he had formed.
І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
9 And the Lord God caused to grow out of the ground every tree that is pleasant to the sight and good for food; and the tree of life in the midst of the garden, and the tree of the knowledge of good and evil.
І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.
10 And a river went out of Eden to water the garden, and from there it was parted, and became four principal streams.
І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.
11 The name of the first is Pishon, the same which compasseth the whole land of Havilah, where there is gold.
Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
12 And the gold of that land is good; there is the bdellium and the onyx stone.
А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.
13 And the name of the second river is Gihon, the same which compasseth the whole land of Cush.
Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.
14 And the name of the third river is Hiddekel, the same which floweth towards the east of Assyria; and the fourth river is the Euphrates.
А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.
15 And the Lord God took the man, and put him into the garden of Eden, to till it, and to keep it.
І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
16 And the Lord God commanded the man, saying, Of every tree of the garden thou mayest freely eat;
І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.
17 But of the tree of the knowledge of good and evil, thou shalt not eat of it; for on the day that thou eatest thereof thou shalt surely die.
Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“
18 And the Lord God said, It is not good that the man should be alone; I will make him a help suitable for him.
І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.
19 And the Lord God had formed out of the ground every beast of the field, and every fowl of the heaven, and he brought them unto the man to see what he would call them; and whatsoever the man would call every living creature, that should be its name.
І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.
20 And the man gave names to all cattle, and to the fowl of the heaven, and to every beast of the field; but for man there was not found a help suitable for him.
І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
21 And the Lord God caused a deep sleep to fall upon the man, and he slept; and he took one of his ribs, and closed up the flesh instead thereof.
І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
22 And the Lord God formed the rib which he had taken from the man into a woman, and brought her unto the man.
І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
23 And the man said, This time it is bone of my bones, and flesh of my flesh; this shall be called Woman, [[Ishah, ]] because out of Man [[Ishi]] was this one taken.
І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
24 Therefore doth a man leave his father and his mother, and cleave unto his wife, and they become one flesh.
Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.
25 And they were both naked, the man and his wife, and were not ashamed.
І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.
