Philippians 3
1 Finally, my brethren, rejoice in Master. To write the same things to you, to me indeed is not grievous, but for you it is safe.
Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навча́льне.
2 Beware of dogs, beware of evil workers, beware of the concision.
Стережіться собак, — стережіться працівникі́в лихих, стережіться обрі́зання!
3 For we are the circumcision, which worship YHWH in the spirit, and rejoice in the Messiah Yahushua, and have no confidence in the flesh.
Бо обрі́зання — то ми, що слу́жимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,
4 Though I might also have confidence in the flesh. If any other man thinketh that he hath whereof he might trust in the flesh, I more:
хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись ду́має, то тим більше я, —
5 Circumcised the eighth day, of the stock of Israel, of the tribe of Benjamin, an Hebrew of the Hebrews; as touching the law, a Pharisee;
обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.
6 Concerning zeal, persecuting the assembly; touching the righteousness which is in the law, blameless.
Через горли́вість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо праведности в Законі.
7 But what things were gain to me, those I counted loss for the Messiah.
Але те, що́ для мене було́ за надба́ння, те ради Христа я за втрату вважав.
8 Yea doubtless, and I count all things but loss for the excellency of the knowledge of the Messiah Yahushua my Master: for whom I have suffered the loss of all things, and do count them but dung, that I may win the Messiah,
Тож усе я вважаю за втрату ради переважного позна́ння Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всьо́го, і вважаю все за сміття́, щоб придбати Христа,
9 And be found in him, not having mine own righteousness, which is of the law, but that which is through the faith of the Messiah, the righteousness which is of YHWH by faith:
щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Зако́ну, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,
10 That I may know him, and the power of his resurrection, and the fellowship of his sufferings, being made conformable unto his death;
щоб пізнати Його й силу Його воскресіння, та участь у му́ках Його, уподо́блюючись Його смерті,
11 If by any means I might attain unto the resurrection of the dead.
аби досягнути я́кось воскресіння з мертвих.
12 Not as though I had already attained, either were already perfect: but I follow after, if that I may apprehend that for which also I am apprehended of the Messiah Yahushua.
Не тому́, що я вже досягнув, або вже вдоскона́лився, але пра́гну, чи не досягну́ я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.
13 Brethren, I count not myself to have apprehended: but this one thing I do, forgetting those things which are behind, and reaching forth unto those things which are before,
Браття, я себе не вважаю, що я досягну́в. Та тільки, забуваючи те, що поза́ду, і спішачи́ до того, що попе́реду,
14 I press toward the mark for the prize of the high calling of YHWH in the Messiah Yahushua.
я женусь до мети за нагородою високого по́клику Божого в Христі Ісусі.
15 Let us therefore, as many as be perfect, be thus minded: and if in any thing ye be otherwise minded, YHWH shall reveal even this unto you.
Тож усі, хто досконалий, ду́маймо це; коли ж ду́маєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.
16 Nevertheless, whereto we have already attained, let us walk by the same rule, let us mind the same thing.
Та до чо́го дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.
17 Brethren, be followers together of me, and mark them which walk so as ye have us for an ensample.
Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто пово́диться так, як маєте ви за взір нас.
18 (For many walk, of whom I have told you often, and now tell you even weeping, that they are the enemies of the cross of the Messiah:
Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю́ навіть пла́чучи, пово́дяться, як вороги хреста Христового.
19 Whose end is destruction, whose elohim is their belly, and whose glory is in their shame, who mind earthly things.)
Їхній кінець — то загибіль, шлу́нок — їхній бог, а слава — в їхньому соромі... Вони ду́мають тільки про зе́мне!
20 For our conversation is in heaven; from whence also we look for the Saviour, the Master Yahushua the Messiah:
Життя ж наше на небі, звідки ждемо́ й Спаси́теля, Господа Ісуса Христа,
21 Who shall change our vile body, that it may be fashioned like unto his glorious body, according to the working whereby he is able even to subdue all things unto himself.
Який перемінить тіло нашого пони́ження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.
