< Acts 1 >

1 The former treatise have I made, O Theophilus, of all that Yahushua began both to do and teach,
Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,
2 Until the day in which he was taken up, after that he through the Holy Spirit had given commandments unto the apostles whom he had chosen:
аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.
3 To whom also he shewed himself alive after his passion by many infallible proofs, being seen of them forty days, and speaking of the things pertaining to the kingdom of YHWH:
А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.
4 And, being assembled together with them, commanded them that they should not depart from Jerusalem, but wait for the promise of the Father, which, saith he, ye have heard of me.
А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.
5 For John truly baptized with water; but ye shall be baptized with the Holy Spirit not many days hence.
Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“
6 When they therefore were come together, they asked of him, saying, Rabbi, wilt thou at this time restore again the kingdom to Israel?
А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“
7 And he said unto them, It is not for you to know the times or the seasons, which the Father hath put in his own power.
А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.
8 But ye shall receive power, after that the Holy Spirit is come upon you: and ye shall be witnesses unto me both in Jerusalem, and in all Judaea, and in Samaria, and unto the uttermost part of the earth.
Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.
9 And when he had spoken these things, while they beheld, he was taken up; and a cloud received him out of their sight.
І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.
10 And while they looked stedfastly toward heaven as he went up, behold, two men stood by them in white apparel;
А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,
11 Which also said, Ye men of Galilee, why stand ye gazing up into heaven? this same Yahushua, which is taken up from you into heaven, shall so come in like manner as ye have seen him go into heaven.
та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“
12 Then returned they unto Jerusalem from the mount called Olivet, which is from Jerusalem a Sabbath day's journey.
Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.
13 And when they were come in, they went up into an upper room, where abode both Kepha, and James, and John, and Andrew, Philip, and Thomas, Bartholomew, and Matthew, James the son of Alphaeus, and Simon Zelotes, and Judas the brother of James.
А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.
14 These all continued with one accord in prayer and supplication, with the women, and Mary the mother of Yahushua, and with his brethren.
Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.
15 And in those days Kepha stood up in the midst of the disciples, and said, (the number of names together were about an hundred and twenty, )
Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:
16 Men and brethren, this scripture must needs have been fulfilled, which the Holy Spirit by the mouth of David spake before concerning Judas, which was guide to them that took Yahushua.
„Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,
17 For he was numbered with us, and had obtained part of this ministry.
бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.
18 Now this man purchased a field with the reward of iniquity; and falling headlong, he burst asunder in the midst, and all his bowels gushed out.
І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.
19 And it was known unto all the dwellers at Jerusalem; insomuch as that field is called in their proper tongue, Aceldama, that is to say, The field of blood.
І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.
20 For it is written in the book of Psalms, Let his habitation be desolate, and let no man dwell therein: and his bishoprick let another take.
Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.
21 Wherefore of these men which have companied with us all the time that the Master Yahushua went in and out among us,
Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,
22 Beginning from the baptism of John, unto that same day that he was taken up from us, must one be ordained to be a witness with us of his resurrection.
зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.
23 And they appointed two, Joseph called Barsabas, who was surnamed Justus, and Matthias.
І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.
24 And they prayed, and said, Thou, YHWH, which knowest the hearts of all men, shew whether of these two thou hast chosen,
А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,
25 That he may take part of this ministry and apostleship, from which Judas by transgression fell, that he might go to his own place.
щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.
26 And they gave forth their lots; and the lot fell upon Matthias; and he was numbered with the eleven apostles.
І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

< Acts 1 >