1 Corinthians 7
1 Now concerning the things whereof ye wrote unto me: It is good for a man not to touch a woman.
А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.
2 Nevertheless, to avoid fornication, let every man have his own wife, and let every woman have her own husband.
Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
3 Let the husband render unto the wife due benevolence: and likewise also the wife unto the husband.
Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на.
4 The wife hath not power of her own body, but the husband: and likewise also the husband hath not power of his own body, but the wife.
Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на.
5 Defraud ye not one the other, except it be with consent for a time, that ye may give yourselves to fasting and prayer; and come together again, that Satan tempt you not for your incontinency.
Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням.
6 But I speak this by permission, and not of commandment.
А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за.
7 For I would that all men were even as I myself. But every man hath his proper gift of YHWH, one after this manner, and another after that.
Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.
8 I say therefore to the unmarried and widows, It is good for them if they abide even as I.
Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.
9 But if they cannot contain, let them marry: for it is better to marry than to burn.
Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися.
10 And unto the married I command, yet not I, but YHWH, Let not the wife depart from her husband:
А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком!
11 But and if she depart, let her remain unmarried, or be reconciled to her husband: and let not the husband put away his wife.
А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни!
12 But to the rest speak I, not YHWH: If any brother hath a wife that believeth not, and she be pleased to dwell with him, let him not put her away.
Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її.
13 And the woman which hath an husband that believeth not, and if he be pleased to dwell with her, let her not leave him.
І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його.
14 For the unbelieving husband is set apart by the wife, and the unbelieving wife is set apart by the husband: else were your children unclean; but now are they holy.
Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі.
15 But if the unbelieving depart, let him depart. A brother or a sister is not under bondage in such cases: but YHWH hath called us to peace.
А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.
16 For what knowest thou, O wife, whether thou shalt save thy husband? or how knowest thou, O man, whether thou shalt save thy wife?
Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни?
17 But as YHWH hath distributed to every man, as Yahushua hath called every one, so let him walk. And so ordain I in all assemblies.
Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призна́чив, як Госпо́дь покликав його. І так усім Церква́м я наказую.
18 Is any man called being circumcised? let him not become uncircumcised. Is any called in uncircumcision? let him not be circumcised.
Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується.
19 Circumcision is nothing, and uncircumcision is nothing, but the keeping of the commandments of YHWH.
Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей.
20 Let every man abide in the same calling wherein he was called.
Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був.
21 Art thou called being a servant? care not for it: but if thou mayest be made free, use it rather.
Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це.
22 For he that is called in Yahushua, being a servant, is Yahushua 's freeman: likewise also he that is called, being free, is the Messiah's servant.
Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.
23 Ye are bought with a price; be not ye the servants of men.
Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей!
24 Brethren, let every man, wherein he is called, therein abide with YHWH.
Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається!
25 Now concerning virgins I have no commandment of YHWH: yet I give my judgment, as one that hath obtained mercy of YHWH to be faithful.
Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.
26 I suppose therefore that this is good for the present distress, I say, that it is good for a man so to be.
Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.
27 Art thou bound unto a wife? seek not to be loosed. Art thou loosed from a wife? seek not a wife.
Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни.
28 But and if thou marry, thou hast not sinned; and if a virgin marry, she hath not sinned. Nevertheless such shall have trouble in the flesh: but I spare you.
А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.
29 But this I say, brethren, the time is short: it remaineth, that both they that have wives be as though they had none;
А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають,
30 And they that weep, as though they wept not; and they that rejoice, as though they rejoiced not; and they that buy, as though they possessed not;
а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́,
31 And they that use this world, as not abusing it: for the fashion of this world passeth away.
а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́.
32 But I would have you without carefulness. He that is unmarried careth for the things that belong to YHWH, how he may please YHWH:
А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві,
33 But he that is married careth for the things that are of the world, how he may please his wife.
а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні,
34 There is difference also between a wife and a virgin. The unmarried woman careth for the things of YHWH, that she may be holy both in body and in spirit: but she that is married careth for the things of the world, how she may please her husband.
і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.
35 And this I speak for your own profit; not that I may cast a snare upon you, but for that which is comely, and that ye may attend upon YHWH without distraction.
А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа.
36 But if any man think that he behaveth himself uncomely toward his virgin, if she pass the flower of her age, and need so require, let him do what he will, he sinneth not: let them marry.
А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять.
37 Nevertheless he that standeth stedfast in his heart, having no necessity, but hath power over his own will, and hath so decreed in his heart that he will keep his virgin, doeth well.
А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.
38 So then he that giveth her in marriage doeth well; but he that giveth her not in marriage doeth better.
Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще.
39 The wife is bound by the law as long as her husband liveth; but if her husband be dead, she is at liberty to be married to whom she will; only in the faith.
Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі.
40 But she is happier if she so abide, after my judgment: and I think also that I have the Spirit of YHWH.
Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа.
