Psalms 90
1 A prayer of Moses, the man of God. Lord, thou hast bene our habitation from generation to generation.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід.
2 Before the mountaines were made, and before thou hadst formed the earth, and the world, euen from euerlasting to euerlasting thou art our God.
Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог.
3 Thou turnest man to destruction: againe thou sayest, Returne, ye sonnes of Adam.
Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!»
4 For a thousande yeeres in thy sight are as yesterday when it is past, and as a watch in the night.
Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі.
5 Thou hast ouerflowed them: they are as a sleepe: in the morning he groweth like the grasse:
Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить,
6 In the morning it florisheth and groweth, but in the euening it is cut downe and withereth.
вранці цвіте й рясніє, а ввечері в’яне й засихає.
7 For we are consumed by thine anger, and by thy wrath are we troubled.
Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені.
8 Thou hast set our iniquities before thee, and our secret sinnes in the light of thy countenance.
Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані [гріхи вивів] на світло Твого обличчя.
9 For all our dayes are past in thine anger: we haue spent our yeeres as a thought.
Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін.
10 The time of our life is threescore yeeres and ten, and if they be of strength, fourescore yeeres: yet their strength is but labour and sorowe: for it is cut off quickly, and we flee away.
Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них [забирає] праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо.
11 Who knoweth the power of thy wrath? for according to thy feare is thine anger.
Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, [настільки великий], як і лють Твоя.
12 Teach vs so to nomber our dayes, that we may apply our heartes vnto wisdome.
Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце.
13 Returne (O Lord, howe long?) and be pacified toward thy seruants.
Повернися ж, Господи, доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми!
14 Fill vs with thy mercie in the morning: so shall we reioyce and be glad all our dayes.
Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші.
15 Comfort vs according to the dayes that thou hast afflicted vs, and according to the yeeres that we haue seene euill.
Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо.
16 Let thy worke bee seene towarde thy seruants, and thy glory vpon their children.
Нехай з’явиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім.
17 And let the beautie of the Lord our God be vpon vs, and direct thou the worke of our hands vpon vs, euen direct the worke of our handes.
І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас, справу рук наших зміцни нам.
