Psalms 146

1 Praise ye the Lord. Praise thou the Lord, O my soule.

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!

2 I will prayse the Lord during my life: as long as I haue any being, I wil sing vnto my God.

Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

3 Put not your trust in princes, nor in the sonne of man, for there is none helpe in him.

Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.

4 His breath departeth, and he returneth to his earth: then his thoughtes perish.

Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.

5 Blessed is he, that hath the God of Iaakob for his helpe, whose hope is in the Lord his God.

Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,

6 Which made heauen and earth, the sea, and all that therein is: which keepeth his fidelitie for euer:

Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;

7 Which executeth iustice for the oppressed: which giueth bread to the hungry: the Lord loseth the prisoners.

Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,

8 The Lord giueth sight to the blinde: the Lord rayseth vp the crooked: the Lord loueth the righteous.

Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.

9 The Lord keepeth the strangers: he relieueth the fatherlesse and widowe: but he ouerthroweth the way of the wicked.

Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.

10 The Lord shall reigne for euer: O Zion, thy God endureth from generation to generation. Prayse ye the Lord.

Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!