Proverbs 22
1 A good name is to be chosen aboue great riches, and louing fauour is aboue siluer and aboue golde.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 The rich and poore meete together: the Lord is the maker of them all.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 A prudent man seeth the plague, and hideth himselfe: but the foolish goe on still, and are punished.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 The rewarde of humilitie, and the feare of God is riches, and glory, and life.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Thornes and snares are in the way of the frowarde: but he that regardeth his soule, will depart farre from them.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Teache a childe in the trade of his way, and when he is olde, he shall not depart from it.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 The rich ruleth the poore, and the borower is seruant to the man that lendeth.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 He that soweth iniquitie, shall reape affliction, and the rodde of his anger shall faile.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 He that hath a good eye, he shalbe blessed: for he giueth of his bread vnto the poore.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Cast out the scorner, and strife shall go out: so contention and reproche shall cease.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Hee that loueth purenesse of heart for the grace of his lippes, the King shalbe his friend.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 The eyes of the Lord preserue knowledge: but hee ouerthroweth the wordes of the transgressour.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 The slouthfull man saith, A lyon is without, I shall be slaine in the streete.
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 The mouth of strage women is as a deepe pit: he with whom the Lord is angry, shall fall therein.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Foolishnesse is bounde in the heart of a childe: but the rodde of correction shall driue it away from him.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Hee that oppresseth the poore to increase him selfe, and giueth vnto the riche, shall surely come to pouertie.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Incline thine eare, and heare the wordes of the wise, and apply thine heart vnto my knowledge.
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 For it shalbe pleasant, if thou keepe them in thy bellie, and if they be directed together in thy lippes.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 That thy confidence may be in the Lord, I haue shewed thee this day: thou therefore take heede.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Haue not I written vnto thee three times in counsels and knowledge,
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 That I might shewe thee the assurance of the wordes of trueth to answere the wordes of trueth to them that sende to thee?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Robbe not the poore, because hee is poore, neither oppresse the afflicted in iudgement.
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 For the Lord will defende their cause, and spoyle the soule of those that spoyle them.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Make no friendship with an angrie man, neither goe with the furious man,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 Least thou learne his wayes, and receiue destruction to thy soule.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Be not thou of them that touch the hand, nor among them that are suretie for debts.
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 If thou hast nothing to paye, why causest thou that he should take thy bed from vnder thee?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Thou shalt not remooue the ancient bounds which thy fathers haue made.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Thou seest that a diligent man in his businesse standeth before Kings, and standeth not before the base sort.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
