Proverbs 21
1 The Kings heart is in the hand of the Lord, as the riuers of waters: he turneth it whithersoeuer it pleaseth him.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Euery way of a man is right in his owne eyes: but the Lord pondereth the hearts.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 To doe iustice and iudgement is more acceptable to the Lord then sacrifice.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 A hautie looke, and a proude heart, which is the light of the wicked, is sinne.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 The thoughtes of the diligent doe surely bring abundance: but whosoeuer is hastie, commeth surely to pouertie.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 The gathering of treasures by a deceitfull tongue is vanitie tossed to and from of them that seeke death.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 The robberie of the wicked shall destroy them: for they haue refused to execute iudgement.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 The way of some is peruerted and strange: but of the pure man, his worke is right.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 It is better to dwell in a corner of the house top, then with a contentious woman in a wide house.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 The soule of the wicked wisheth euill: and his neighbour hath no fauour in his eyes.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 When the scorner is punished, the foolish is wise: and when one instructeth the wise, he wil receiue knowledge.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 The righteous teacheth the house of the wicked: but God ouerthroweth the wicked for their euill.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 He that stoppeth his eare at the crying of the poore, he shall also cry and not be heard.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 A gift in secret pacifieth anger, and a gift in the bosome great wrath.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 It is ioye to the iust to doe iudgement: but destruction shalbe to the workers of iniquitie.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 A man that wandreth out of the way of wisdome, shall remaine in the congregation of the dead.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Hee that loueth pastime, shalbe a poore man: and he that loueth wine and oyle, shall not be riche.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 The wicked shalbe a ransome for the iust, and the transgressour for the righteous.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 It is better to dwell in the wildernesse, then with a contentious and angry woman.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 In the house of the wise is a pleasant treasure and oyle: but a foolish man deuoureth it.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 He that followeth after righteousnes and mercy, shall finde life, righteousnes, and glory.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 A wise man goeth vp into the citie of the mightie, and casteth downe the strength of the confidence thereof.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 He that keepeth his mouth and his tongue, keepeth his soule from afflictions.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Proude, hautie and scornefull is his name that worketh in his arrogancie wrath.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 The desire of the slouthfull slayeth him: for his hands refuse to worke.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 He coueteth euermore greedily, but the righteous giueth and spareth not.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 The sacrifice of the wicked is an abomination: how much more when he bringeth it with a wicked minde?
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 A false witnes shall perish: but hee that heareth, speaketh continually.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 A wicked man hardeneth his face: but the iust, he will direct his way.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 There is no wisedome, neither vnderstanding, nor counsell against the Lord.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 The horse is prepared against the day of battell: but saluation is of the Lord.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
