Proverbs 20
1 Wine is a mocker and strong drinke is raging: and whosoeuer is deceiued thereby, is not wise.
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 The feare of the King is like the roaring of a lyon: hee that prouoketh him vnto anger, sinneth against his owne soule.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 It is a mans honour to cease from strife: but euery foole will be medling.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 The slouthfull will not plowe, because of winter: therefore shall he beg in sommer, but haue nothing.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 The counsell in the heart of man is like deepe waters: but a man that hath vnderstanding, will drawe it out.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Many men wil boast, euery one of his owne goodnes: but who can finde a faithfull man?
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 He that walketh in his integritie, is iust: and blessed shall his children be after him.
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 A King that sitteth in the throne of iudgement, chaseth away all euill with his eyes.
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Who can say, I haue made mine heart cleane, I am cleane from my sinne?
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 Diuers weightes, and diuers measures, both these are euen abomination vnto the Lord.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 A childe also is knowen by his doings, whether his worke be pure and right.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 The Lord hath made both these, euen the eare to heare, and the eye to see.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Loue not sleepe least thou come vnto pouertie: open thine eyes, and thou shalt be satisfied with bread.
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 It is naught, it is naught, sayth the buyer: but when he is gone apart, he boasteth.
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 There is golde, and a multitude of precious stones: but the lips of knowledge are a precious iewel.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Take his garment, that is suretie for a stranger, and a pledge of him for the stranger.
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 The bread of deceit is sweete to a man: but afterward his mouth shalbe filled with grauel.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 Establish the thoughtes by counsell: and by counsell make warre.
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 He that goeth about as a slanderer, discouereth secrets: therefore meddle not with him that flattereth with his lips.
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 He that curseth his father or his mother, his light shalbe put out in obscure darkenes.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 An heritage is hastely gotten at the beginning, but the end thereof shall not be blessed.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Say not thou, I wil recompense euill: but waite vpon the Lord, and he shall saue thee.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Diuers weightes are an abomination vnto the Lord, and deceitful balances are not good.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 The steps of man are ruled by the Lord: how can a man then vnderstand his owne way?
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 It is a destruction for a man to deuoure that which is sanctified, and after the vowes to inquire.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 A wise King scattereth the wicked, and causeth the wheele to turne ouer them.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 The light of the Lord is the breath of man, and searcheth all the bowels of the belly.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Mercie and trueth preserue the King: for his throne shall be established with mercie.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 The beautie of yong men is their strength, and the glory of the aged is the gray head.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 The blewnes of the wound serueth to purge the euill, and the stripes within the bowels of the belly.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
