Mark 3
1 And he entred againe into ye Synagogue, and there was a man which had a withered had.
І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
2 And they watched him, whether he would heale him on the Sabbath day, that they might accuse him.
І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
3 Then he saide vnto the man which had the withered hand, Arise: stand forth in the middes.
І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
4 And he saide to them, Is it lawfull to doe a good deede on the Sabbath day, or to doe euil? to saue the life, or to kill? But they held their peace.
А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“Вони ж мовчали.
5 Then hee looked rounde about on them angerly, mourning also for the hardnesse of their hearts, and saide to the man, Stretch foorth thine hand. And he stretched it out: and his hande was restored, as whole as the other.
І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“І той простяг, — і рука йому стала здорова!
6 And the Pharises departed, and straightway gathered a councill with the Herodians against him, that they might destroy him.
Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
7 But Iesus auoided with his disciples to the sea: and a great multitude followed him from Galile, and from Iudea,
А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
8 And from Ierusalem, and from Idumea, and beyonde Iordan: and they that dwelled about Tyrus and Sidon, when they had heard what great things he did, came vnto him in great number.
і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
9 And he commanded his disciples, that a litle shippe should waite for him, because of the multitude, lest they shoulde throng him.
І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
10 For hee had healed many, in so much that they preassed vpon him to touch him, as many as had plagues.
Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
11 And when the vncleane spirits sawe him, they fel downe before him, and cried, saying, Thou art the Sonne of God.
І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
12 And he sharply rebuked them, to the ende they should not vtter him.
А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
13 Then hee went vp into a mountaine, and called vnto him whome he woulde, and they came vnto him.
І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
14 And hee appoynted twelue that they should be with him, and that he might send them to preache,
І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
15 And that they might haue power to heale sicknesses, and to cast out deuils.
і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
16 And the first was Simon, and hee named Simon, Peter,
І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
17 Then Iames the sonne of Zebedeus, and Iohn Iames brother (and surnamed them Boanerges, which is, the sonnes of thunder, )
і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
18 And Andrew, and Philippe, and Bartlemew, and Matthewe, and Thomas, and Iames, the sonne of Alpheus, and Thaddeus, and Simon the Cananite,
і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
19 And Iudas Iscariot, who also betraied him, and they came home.
та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.
20 And the multitude assembled againe, so that they could not so much as eate bread.
І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
21 And when his kinsfolkes heard of it, they went out to laie hold on him: for they sayde that he was beside himselfe.
І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
22 And the Scribes which came downe from Hierusalem, saide, He hath Beelzebub, and through the prince of the deuils he casteth out deuils.
А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
23 But he called them vnto him, and said vnto them in parables, How can Satan driue out Satan?
І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
24 For if a kingdome bee deuided against it selfe, that kingdome can not stand.
І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
25 Or if a house bee deuided against it selfe, that house can not continue.
І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
26 So if Satan make insurrection against himselfe, and be deuided, hee can not endure but is at an ende.
І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
27 No man can enter into a strong mans house, and take away his goods, except hee first binde that strong man, and then spoyle his house.
Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
28 Verely I say vnto you, all sinnes shalbe forgiuen vnto the children of men, and blasphemies, wherewith they blaspheme:
Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
30 Because they saide, Hee had an vncleane spirit.
Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.
31 Then came his brethren and mother, and stoode without, and sent vnto him, and called him.
І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
32 And the people sate about him, and they said vnto him, Beholde, thy mother, and thy brethren seeke for thee without.
А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
33 But hee answered them, saying, Who is my mother and my brethren?
А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
34 And hee looked rounde about on them, which sate in compasse about him, and saide, Beholde my mother and my brethren.
І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!
35 For whosoeuer doeth the will of God, he is my brother, and my sister, and mother.
Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.
