Hebrews 1
1 At sundry times and in diuers maners God spake in the olde time to our fathers by the Prophetes:
У минулому Бог багато разів і по-різному говорив до наших батьків через пророків,
2 in these last dayes hee hath spoken vnto vs by his Sonne, Whom he hath made heire of al things, by whome also he made the worldes, (aiōn g165)
а в ці останні дні Він промовив до нас через Свого Сина, Якого призначив Спадкоємцем усього й через Якого створив віки. (aiōn g165)
3 Who being the brightnes of the glory, and the ingraued forme of his person, and bearing vp all things by his mightie worde, hath by himselfe purged our sinnes, and sitteth at the right hand of the Maiestie in the highest places,
Син – сяйво Божої слави й повне відображення Його сутності, Що утримує все силою Свого Слова. Очистивши нас від гріхів, Він сів праворуч від Величності на небесах.
4 And is made so much more excellent then the Angels, in as much as hee hath obteined a more excellent Name then they.
Він перевершив ангелів, оскільки ім’я, яке Він успадкував, перевершує їхнє ім’я.
5 For vnto which of the Angels saide he at any time, Thou art my Sonne, this day begate I thee? and againe, I will be his Father, and he shalbe my Sonne?
Бо кому з ангелів Бог коли-небудь сказав: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе?» Або: «Я буду Йому Отцем, а Він буде Мені Сином?»
6 And againe, when he bringeth in his first begotten Sonne into the worlde, hee saith, And let all the Angels of God worship him.
І знову, коли Бог приводить Свого Первістка у всесвіт, Він каже: «Нехай усі Божі ангели вклоняться Йому».
7 And of the Angels he saith, He maketh the spirites his messengers, and his ministers a flame of fire.
А про ангелів говорить: «Він робить ангелів Своїх духами, Своїх слуг – полум’ям вогню».
8 But vnto the Sonne he saith, O God, thy throne is for euer and euer: the scepter of thy kingdome is a scepter of righteousnes. (aiōn g165)
А про Сина каже: «Престол Твій, Боже, – повік-віків, жезл справедливості – жезл Твого Царства. (aiōn g165)
9 Thou hast loued righteousnes and hated iniquitie. Wherefore God, eue thy God, hath anointed thee with the oyle of gladnes aboue thy fellowes.
Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня; тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів більше, ніж Твоїх друзів».
10 And, Thou, Lord, in the beginning hast established the earth, and the heauens are the workes of thine handes.
І ще: «На початку Ти, Господи, заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
11 They shall perish, but thou doest remaine: and they all shall waxe olde as doeth a garment.
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться.
12 And as a vesture shalt thou folde them vp, and they shall be changed: but thou art the same, and thy yeeres shall not faile.
Ти поміняєш їх, немов старі шати, і вони зміняться. Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні».
13 Vnto which also of the Angels saide he at any time, Sit at my right hand, til I make thine enemies thy footestoole?
Кому з ангелів Бог сказав коли-небудь: «Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг».
14 Are they not al ministring spirits, sent forth to minister, for their sakes which shalbe heires of saluation?
Чи не всі [ангели] є духами служіння, посланими служити тим, хто має успадкувати спасіння?
