Acts 9
1 And Saul yet breathing out threatnings and slaughter against the disciples of ye Lord, went vnto the hie Priest,
Савл, ще дихаючи погрозою вбивства та злобою на учнів Господа, пішов до первосвященника
2 And desired of him letters to Damascus to the Synagogues, that if he found any that were of that way (either men or women) hee might bring them bound vnto Hierusalem.
та попросив у нього листи до синагог Дамаска, щоб він міг арештовувати й приводити до Єрусалима послідовників Шляху, як чоловіків, так і жінок.
3 Now as he iourneyed, it came to passe that as he was come neere to Damascus, suddenly there shined rounde about him a light from heauen.
Коли він вже наближався до Дамаска, раптом засяяло світло з неба навколо нього.
4 And hee fell to the earth, and heard a voyce, saying to him, Saul, Saul, why persecutest thou me?
Він упав на землю й почув голос: ―Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?
5 And he sayd, Who art thou, Lord? And the Lord sayd, I am Iesus whom thou persecutest: it is hard for thee to kicke against pricks.
Він спитав: ―Хто Ти, Господи? Ісус відповів: ―Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Тяжко тобі бити ногою колючку!
6 He then both trembling and astonied, sayd, Lord, what wilt thou that I doe? And the Lord sayd vnto him, Arise and goe into the citie, and it shall be tolde thee what thou shalt doe.
Налякавшись, він із трепетом сказав: ―Господи, що хочеш, щоб я робив? Господь сказав: ―Підведися та йди до міста, і там скажуть тобі, що треба робити.
7 The men also which iourneyed with him, stood amased, hearing his voyce, but seeing no man.
Люди, які подорожували разом із ним, стояли онімілі: вони чули голос, але нікого не бачили.
8 And Saul arose from the ground, and opened his eyes, but sawe no man. Then led they him by the hand, and brought him into Damascus,
Савл підвівся із землі, і хоча очі були розплющені, нічого не бачив. Тому його взяли за руки й привели в Дамаск.
9 Where he was three dayes without sight, and neither ate nor dranke.
Три дні він нічого не бачив, не їв і не пив.
10 And there was a certaine disciple at Damascus named Ananias, and to him sayd the Lord in a vision, Ananias. And he sayd, Beholde, I am here Lord.
У Дамаску був учень, на ім’я Ананія. Господь сказав йому у видінні: ―Ананіє! Він відповів: ―Так, Господи!
11 Then the Lord sayd vnto him, Arise, and goe into the streete which is called Straight, and seeke in the house of Iudas after one called Saul of Tarsus: for beholde, he prayeth.
Господь сказав йому: ―Встань та йди на вулицю, яка зветься Прямою, і в домі Юди запитай чоловіка з Тарса, на ім’я Савл. Бо ось він зараз молиться
12 (And he sawe in a vision a man named Ananias comming in to him, and putting his hands on him, that he might receiue his sight.)
й у видінні побачив чоловіка, на ім’я Ананія, що увійшов та поклав на нього руки, щоб він знову міг бачити.
13 Then Ananias answered, Lord, I haue heard by many of this man, howe much euill hee hath done to thy saints at Hierusalem.
Ананія відповів: ―Господи, я від багатьох людей чув про цього чоловіка, як багато лиха він заподіяв Твоїм святим у Єрусалимі.
14 Moreouer here hee hath authoritie of the hie Priestes, to binde all that call on thy Name.
І сюди він прийшов, отримавши повноваження від первосвященників, заарештовувати всіх, хто призиває Твоє ім’я.
15 Then the Lord said vnto him, Go thy way: for he is a chosen vessell vnto me, to beare my Name before the Gentiles, and Kings, and the children of Israel.
Але Господь сказав йому: ―Іди, бо цей чоловік – знаряддя, обране Мною для того, щоб звістити Моє ім’я язичникам, царям та синам Ізраїлю.
16 For I will shewe him, howe many things he must suffer for my Names sake.
Я покажу йому, скільки він має вистраждати за Моє ім’я.
17 Then Ananias went his way, and entred into that house, and put his hands on him, and sayd, Brother Saul, the Lord hath sent me (euen Iesus that appeared vnto thee in the way as thou camest) that thou mightest receiue thy sight, and be filled with the holy Ghost.
Ананія пішов, зайшов у дім і, поклавши руки на Савла, сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі дорогою сюди, надіслав мене до тебе, щоб ти знову міг бачити та був наповнений Святим Духом».
18 And immediately there fell from his eyes as it had bene scales, and suddenly he receiued sight, and arose, and was baptized,
І вмить немовби луска впала з його очей, він знову міг бачити й, піднявшись, був охрещений.
19 And receiued meate, and was strengthened. So was Saul certaine dayes with the disciples which were at Damascus.
Потім він поїв, і до нього повернулися сили. [Савл] залишився кілька днів разом з учнями в Дамаску
20 And straightway hee preached Christ in the Synagogues, that he was that Sonne of God,
й одразу почав проповідувати в синагогах, що Ісус – Син Божий.
21 So that all that heard him, were amased, and sayde, Is not this hee, that made hauocke of them which called on this Name in Hierusalem, and came hither for that intent, that hee should bring them bound vnto the hie Priests?
Усі, хто його чув, здивовано казали: «Хіба це не той, хто знищував у Єрусалимі тих, що призивали це ім’я, і сюди він прийшов, щоб їх зв’язати та привести до первосвященників?»
22 But Saul encreased the more in strength, and confounded the Iewes which dwelt at Damascus, confirming, that this was that Christ.
А Савл усе більше зміцнювався й бентежив юдеїв, що жили в Дамаску, доводячи, що Ісус є Христос.
23 And after that many dayes were fulfilled, the Iewes tooke counsell together, to kill him,
Коли минуло багато днів, юдеї змовилися вбити його.
24 But their laying awayte was knowen of Saul: nowe they watched the gates day and night, that they might kill him.
Однак Савл дізнався про цю змову. Вони вдень та вночі стежили за воротами, щоб убити його.
25 Then the disciples tooke him by night, and put him through the wall, and let him downe by a rope in a basket.
Але учні, узявши його, вночі спустили в кошику по стіні.
26 And when Saul was come to Hierusalem, he assayed to ioyne himselfe with the disciples: but they were all afrayd of him, and beleeued not that he was a disciple.
Коли [Савл] прибув до Єрусалима, то намагався приєднатися до учнів, але вони боялися й не вірили, що він теж учень.
27 But Barnabas tooke him, and brought him to the Apostles, and declared to them, howe hee had seene the Lord in the way, and that hee had spoken vnto him, and how he had spoken boldly at Damascus in the Name of Iesus.
Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів та розповів їм, як у дорозі Савл побачив Господа, і як Він говорив до нього, і як у Дамаску він сміливо проповідував в ім’я Ісуса.
28 And hee was conuersant with them at Hierusalem,
І Савл залишився з ними, вільно виходячи та входячи в Єрусалим. Він сміливо проповідував в ім’я Господа,
29 And spake boldly in the Name of the Lord Iesus, and spake and disputed against the Grecians: but they went about to slay him.
говорив та сперечався з грекомовними юдеями, і вони намагалися вбити його.
30 But when the brethren knewe it, they brought him to Cesarea, and sent him forth to Tarsus.
Коли брати довідалися про це, то вивели його до Кесарії, а потім доправили до Тарса.
31 Then had the Churches rest through all Iudea, and Galile, and Samaria, and were edified and walked in the feare of the Lord, and were multiplied by the comfort of the holy Ghost.
Церква у всій Юдеї, Галілеї та Самарії мала спокій, зміцнювалась, ходила в страху Господньому й, отримуючи втіху Святого Духа, зростала.
32 And it came to passe, as Peter walked throughout all quarters, hee came also to the saints which dwelt at Lydda.
Петро, проходячи через усі [міста], прийшов до святих, які мешкали в Лідді.
33 And there he found a certaine man named Aeneas, which had kept his couch eight yeeres, and was sicke of the palsie.
Там знайшов чоловіка, на ім’я Еней, який уже вісім років лежав у ліжку, адже був паралізований.
34 Then said Peter vnto him, Aeneas, Iesus Christ maketh thee whole: arise and trusse thy couch together. And he arose immediately.
Петро промовив до нього: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе, підведись і збери своє ліжко». І вмить той піднявся.
35 And all that dwelt at Lydda and Saron, sawe him, and turned to the Lord.
Усі жителі Лідди та Сарона, які побачили його, навернулися до Господа.
36 There was also at Ioppa a certaine woman, a disciple named Tabitha (which by interpretation is called Dorcas) she was full of good workes and almes which she did.
У Яффі була одна учениця, на ім’я Тавіта (що перекладається як «сарна»). Її [життя] завжди було повне добрих вчинків та милостинь, які вона робила.
37 And it came to passe in those dayes, that she was sicke and dyed: and when they had washed her, they layd her in an vpper chamber.
Саме в той час вона захворіла й померла. Її обмили та поклали у верхню кімнату.
38 Now forasmuch as Lydda was neere to Ioppa, and the disciples had heard that Peter was there, they sent vnto him two men, desiring that he would not delay to come vnto them.
Оскільки Лідда знаходиться близько до Яффи, учні, почувши, що Петро знаходиться там, надіслали до нього двох чоловіків просити його: «Прийди до нас скоріше!»
39 Then Peter arose and came with them: and when hee was come, they brought him into the vpper chamber, where all the widowes stoode by him weeping, and shewing the coates and garments, which Dorcas made, while she was with them.
Петро пішов разом із ними й, коли прийшов, його повели у верхню кімнату. Усі вдови зібралися біля нього, вони плакали й показували сорочки та іншу одежу, яку Тавіта робила, коли була разом із ними.
40 But Peter put them all forth, and kneeled downe, and prayed, and turned him to the body, and sayd, Tabitha, arise. And she opened her eyes, and when she sawe Peter, sate vp.
Петро вивів усіх із кімнати, став на коліна та помолився. Потім, повернувшись до тіла померлої, сказав: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла.
41 Then he gaue her the hand and lift her vp, and called the Saints and widowes, and restored her aliue.
Він, узявши її за руку, допоміг їй піднятися. Потім, покликавши святих та вдів, представив її живою.
42 And it was knowen throughout all Ioppa, and many beleeued in the Lord.
Про це стало відомо у всій Яффі, і багато [людей] увірувало в Господа.
43 And it came to passe that he taried many dayes in Ioppa with one Simon a Tanner.
Петро ж перебував у Яффі ще багато днів у Симона, який обробляв шкіру.
