2 Chronicles 13
1 In the eyghteenth yeere of King Ieroboam began Abiiah to reigne ouer Iudah.
Вісімнадцятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою.
2 He reigned three yere in Ierusalem: (his mothers name also was Michaiah the daughter of Vriel of Gibea) and there was warre betweene Abiiah and Ieroboam.
Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Міхая, дочка́ Уріїла з Ґів'ї. І війна́ точилася між Авійєю та між Єровоамом.
3 And Abiiah set the battel in aray with the armie of valiant men of warre, euen foure hundreth thousand chosen men. Ieroboam also set the battell in aray against him with eight hundreth thousande chosen men which were strong and valiant.
I зачав Авійя війну́ з ві́йськом хоробрих воякі́в, — чотири сотні тисяч ви́браних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома́ сотнями тисяч ви́браних мужів, хоробрих воякі́в.
4 And Abiiah stood vp vpon mount Zemeraim, which is in mount Ephraim, and sayde, O Ieroboam, and all Israel, heare you me,
І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових гора́х, та й сказав: „Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю!
5 Ought you not to know that the Lord God of Israel hath giuen the kingdome ouer Israel to Dauid for euer, euen to him and to his sonnes by a couenant of salt?
Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому́ та синам його, соляною умовою?
6 And Ieroboam the sonne of Nebat the seruant of Salomon the sonne of Dauid is risen vp, and hath rebelled against his lord:
Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого́.
7 And there are gathered to him vayne men and wicked, and made themselues strong against Rehoboam the sonne of Salomon: for Rehoboam was but a childe and tender hearted, and coulde not resist them.
І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, — і не був сильним проти них.
8 Now therefore ye thinke that yee be able to resist against the kingdome of the Lord, which is in the handes of the sonnes of Dauid, and ye bee a great multitude, and the golden calues are with you which Ieroboam made you for gods.
А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понаро́блював вам за богів.
9 Haue ye not driuen away the Priestes of the Lord the sonnes of Aaron and the Leuites, and haue made you Priests like the people of other countreis? whosoeuer commeth to consecrate with a yong bullocke and seuen rams, the same may be a Priest of them that are no gods.
Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааро́нових синів, та Левитів? І понаставля́ли ви собі священиків, як ставлять наро́ди цих країв, — кожен, хто при́йде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома́ баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.
10 But wee belong vnto the Lord our God, and haue not forsaken him, and the Priestes the sonnes of Aaron minister vnto the Lord, and the Leuites in their office.
А ми, Бог наш — Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господе́ві, це Ааронові сини, а Левити — при службі.
11 And they burne vnto the Lord euery morning and euery euening burnt offerings and sweete incense, and the breade is set in order vpon the pure table, and the candlesticke of golde with the lampes thereof, to burne euery euening: for we keepe the watch of the Lord our God: but ye haue forsaken him.
І ми прино́симо Господе́ві цілопа́лення кожного ранку та кожного вечора, і запашне́ кадило, і уклада́ння хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпа́ди його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стереже́мо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!
12 And behold, this God is with vs, as a captaine, and his Priests with the sounding trumpets, to crie an alarme against you. O yee children of Israel, fight not against the Lord God of your fathers: for ye shall not prosper.
І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні су́рми, щоб сурми́ти на вас. Ізраїлеві сини, — не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведе́ться!“
13 But Ieroboam caused an ambushment to compasse, and come behind them, when they were before Iudah, and the ambushment behinde them.
А Єровоам вирядив за́сідку, щоб пішла позад них, — і були вони перед Юдою, а за́сідка — позад них.
14 Then Iudah looked, and beholde, the battel was before and behinde them, and they cried vnto the Lord, and the Priests blewe with the trumpets,
І обернулися юдеї, аж ось у них бій спе́реду та зза́ду! І кли́кали вони до Господа, а священики сурми́ли в су́рми...
15 And the men of Iudah gaue a shoute: and euen as the men of Iudah shouted, God smote Ieroboam and also Israel before Abiiah and Iudah.
І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою.
16 And the children of Israel fledde before Iudah, and God deliuered them into their hande.
І повтікали ізра́їльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.
17 And Abiiah and his people slewe a great slaughter of them, so that there fel downe wounded of Israel fiue hundreth thousand chosen men.
І вдарили в них Авійя та народ його великою по́разою, і попа́дали трупи з Ізраїля, — п'ять сотень тисяч ви́браних мужів!
18 So the children of Israel were brought vnder at that time: and the children of Iudah preuailed, because they stayed vpon the Lord God of their fathers.
І впокорилися Ізраїлеві сини того ча́су, а Юдині сини зміцніли, — бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.
19 And Abiiah pursued after Ieroboam, and tooke cities from him, euen Beth-el, and the villages thereof, and Ieshanah with her villages, and Ephron with her villages.
І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста́: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.
20 And Ieroboam recouered no strength againe in the dayes of Abiiah, but the Lord plagued him, and he dyed.
І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер.
21 So Abiiah waxed mightie, and marryed foureteene wiues, and begate two and twentie sonnes, and sixteene daughters.
І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирна́дцять жіно́к, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочо́к.
22 The rest of the actes of Abiiah and his maners and his sayings are written in the storie of the Prophet Iddo.
А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова́ його описані в історії пророка Іддо.
