1 Corinthians 15
1 Moreouer brethren, I declare vnto you the Gospel, which I preached vnto you, which ye haue also receiued, and wherein ye continue,
Звіщаю ж вам, браття, Єва́нгелію, яку я вам благовісти́в, і яку прийняли́ ви, в якій і стоїте́.
2 And whereby ye are saued, if ye keepe in memorie, after what maner I preached it vnto you, except ye haue beleeued in vaine.
Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.
3 For first of all, I deliuered vnto you that which I receiued, how that Christ died for our sinnes, according to the Scriptures,
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,
4 And that he was buried, and that he arose the third day, according to the Scriptures,
і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,
5 And that he was seene of Cephas, then of the twelue.
і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м.
6 After that, he was seene of more then fiue hudreth brethren at once: whereof many remaine vnto this present, and some also are asleepe.
А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.
7 After that, he was seene of Iames: then of all the Apostles.
Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам.
8 And last of all he was seene also of me, as of one borne out of due time.
А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.
9 For I am the least of the Apostles, which am not meete to be called an Apostle, because I persecuted the Church of God.
Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.
10 But by the grace of God, I am that I am: and his grace which is in me, was not in vaine: but I laboured more aboundantly then they all: yet not I, but the grace of God which is with me.
Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.
11 Wherefore, whether it were I, or they, so we preach, and so haue ye beleeued.
Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували.
12 Now if it be preached, that Christ is risen from the dead, how say some among you, that there is no resurrection of the dead?
Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?
13 For if there be no resurrection of the dead, then is Christ not risen:
Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!
14 And if Christ be not risen, then is our preaching vaine, and your faith is also vaine.
Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
15 And we are found also false witnesses of God: for we haue testified of God, that he hath raised vp Christ: whome he hath not raised vp, if so be the dead be not raised.
Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
16 For if the dead be not raised, then is Christ not raised.
Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
17 And if Christ be not raised, your faith is vaine: ye are yet in your sinnes.
Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах,
18 And so they which are a sleepe in Christ, are perished.
тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись!
19 If in this life onely wee haue hope in Christ, we are of all men the most miserable.
Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!
20 But nowe is Christ risen from the dead, and was made the first fruites of them that slept.
Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних.
21 For since by man came death, by man came also the resurrection of the dead.
Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.
22 For as in Adam all die, euen so in Christ shall all be made aliue,
Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
23 But euery man in his owne order: the first fruites is Christ, afterward, they that are of Christ, at his comming shall rise againe.
кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.
24 Then shalbe the end, when he hath deliuered vp the kingdome to God, euen the Father, when he hath put downe all rule, and all authoritie and power.
А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.
25 For he must reigne till hee hath put all his enemies vnder his feete.
Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“
26 The last enemie that shalbe destroyed, is death.
Як ворог останній - смерть зни́щиться,
27 For he hath put downe all things vnder his feete. (And when he saith that all things are subdued to him, it is manifest that he is excepted, which did put downe all things vnder him.)
бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.
28 And when all things shalbe subdued vnto him, then shall the Sonne also himselfe be subiect vnto him, that did subdue all things vnder him, that God may be all in all.
А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.
29 Els what shall they doe which are baptized for dead? if the dead rise not at all, why are they then baptized for dead?
Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?
30 Why are wee also in ieopardie euery houre?
Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?
31 By your reioycing which I haue in Christ Iesus our Lord, I die dayly.
Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.
32 If I haue fought with beastes at Ephesus after ye maner of men, what aduantageth it me, if the dead be not raised vp? let vs eate and drinke: for to morowe we shall die.
Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“
33 Be not deceiued: euill speakings corrupt good maners.
Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї!
34 Awake to liue righteously, and sinne not: for some haue not ye knowledge of God, I speake this to your shame.
Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором!
35 But some man will say, Howe are the dead raised vp? and with what body come they foorth?
Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“
36 O foole, that which thou sowest, is not quickened, except it die.
Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.
37 And that which thou sowest, thou sowest not that body that shalbe, but bare corne as it falleth, of wheat, or of some other.
І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,
38 But God giueth it a body at his pleasure, euen to euery seede his owne body,
і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.
39 All flesh is not the same flesh, but there is one flesh of men, and another flesh of beastes, and another of fishes, and another of birdes.
Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.
40 There are also heauenly bodies, and earthly bodies: but the glorie of the heauenly is one, and the glorie of the earthly is another.
Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.
41 There is another glorie of the sunne, and another glorie of the moone, and another glorie of the starres: for one starre differeth from another starre in glorie.
Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!
42 So also is the resurrection of the dead. The bodie is sowen in corruption, and is raysed in incorruption.
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,
43 It is sowen in dishonour, and is raysed in glory: it is sowen in weakenesse, and is raysed in power.
сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,
44 It is sowen a naturall body, and is raysed a spirituall body: there is a naturall body, and there is a spirituall body.
сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
45 As it is also written, The first man Adam was made a liuing soule: and the last Adam was made a quickening Spirit.
Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.
46 Howbeit that was not first which is spirituall: but that which is naturall, and afterward that which is spirituall.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
47 The first man is of the earth, earthly: the second man is the Lord from heauen.
Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.
48 As is the earthly, such are they that are earthly: and as is the heauenly, such are they also that are heauenly.
Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
49 And as we haue borne the image of the earthly, so shall we beare the image of the heauenly.
І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.
50 This say I, brethren, that flesh and blood cannot inherite the kingdome of God, neither doeth corruption inherite incorruption.
І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
51 Behold, I shewe you a secret thing, We shall not all sleepe, but we shall all be changed,
Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —
52 In a moment, in the twinckling of an eye at the last trumpet: for the trumpet shall blow, and the dead shalbe raysed vp incorruptible, and we shalbe changed.
раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!
53 For this corruptible must put on incorruption: and this mortall must put on immortalitie.
Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
54 So when this corruptible hath put on incorruption, and this mortall hath put on immortalitie, then shalbe brought to passe the saying that is written, Death is swallowed vp into victorie.
А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!
Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́? (Hadēs g86)
56 The sting of death is sinne: and ye strength of sinne is the Lawe.
Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.
57 But thankes be vnto God, which hath giuen vs victorie through our Lord Iesus Christ.
А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
58 Therefore my beloued brethren, be ye stedfast, vnmoueable, aboundant alwayes in the worke of the Lord, forasmuch as ye knowe that your labour is not in vaine in the Lord.
Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі!
