Isaiah 7
1 It was during the reign of Ahaz son of Jotham, son of Uzziah, king of Judah, that Rezin, king of Aram, marched to attack Jerusalem. Pekah, son of Remaliah, king of Israel, joined in the attack, but they couldn't conquer the city.
І сталося за днів Аха́за, сина Йота́ма, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Реці́н, цар сирійський, і Пе́ках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну́ на нього, та не міг звоюва́ти його.
2 When the royal family of Judah was told, “Aram and Ephraim have an alliance,” Ahaz and his people were terrified and they shook like trees in the forest tossed about by the wind.
І спові́щено Давидів дім, і сказано: „Став табо́ром Ара́м у землі Єфремовій“. І захиталося серце його й серце наро́ду його, як хитаються лісові́ дере́ва від вітру!
3 Then the Lord told Isaiah, “Take your son Shear-jashub with you and go and meet Ahaz. He'll be at the end of the aqueduct of the upper pool, by the road to the laundry field.
І сказав Господь до Ісаї: „Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водово́ду горі́шнього ставу, на биту дорогу По́ля-Валю́шників.
4 Tell him, ‘Calm down and keep quiet. Don't be afraid or scared over a couple of smoldering bits of firewood, over the burning anger of Rezin and Aram, and of Remaliah's son.
І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не мякне через два за́лишки тих димля́чих голове́шок, від по́лум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,
5 Aram has plotted to destroy you together with Ephraim and Remaliah's son saying,
за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:
6 Let's go and attack Judah! We'll terrorize it and conquer it for ourselves, and make Tabeel's son its king.”
Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобу́демо для себе, і настано́вимо царем серед нього Тавеїлового сина.
7 But this is what the Lord God says, “This plan won't materialize—it just won't happen!
Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не бу́де!
8 For the head of Aram is Damascus, and the head of Damascus is Rezin. In addition, within sixty-five years Israel as a nation will be destroyed.
Бо голова Ара́му — Дама́ск, а голова Дамаску — Рецін, та ще шістдеся́т і п'ять літ, — і буде зла́маний Єфрем, так що перестане бути наро́дом!
9 The head of Israel is Samaria, and the head of Samaria is Remaliah's son. If you don't trust in me, then you won't survive.”
А голова Єфрему — Самарі́я, а голова Самарії — син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте́“.
10 Later the Lord sent another message to Ahaz,
I Господь далі говорив до Ахаза й казав:
11 “Ask the Lord your God for a sign, whether as deep as where people are buried or as high as heaven.” (Sheol h7585)
„Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди гли́боко до шео́лу, або зійди ви́соко догори́!“ (Sheol h7585)
12 “No, I'm not going to ask,” Ahaz replied. “I refuse to put the Lord to the test.”
А Ахаз відказав: „Не пожадаю я, і не буду споку́шувати Господа“.
13 Then Isaiah said, “Listen, royal family of Judah! Isn't it enough for you to wear people out? Do you have to wear my God out too?
І він сказав: „Послухайте, доме Давидів, — чи мало вам труди́ти людей, що тру́дите також Бога мого?
14 This is why the Lord himself is going to give you a sign. Look! The virgin will become pregnant and give birth to a son, and she will call him Immanuel.
Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утро́бі зачне́, і Сина поро́дить, і назве́ш ім'я́ Йому: Еммануї́л.
15 He will eat curds and honey until the time he knows to refuse evil and choose the good.
Масло та мед буде Він спожива́ти, аж поки не пізна́є того, як зло відкидати та добро́ вибирати.
16 For before the boy knows to refuse evil and choose the good, the land of the two kings you're afraid of will be deserted.
Бо поки пізна́є Та Дити́на, як зло відкида́ти та добро вибира́ти, буде поки́нена та земля, що ти лякаєшся перед двома́ царями її.“
17 The Lord will make you, your people, and the royal family experience a time unlike anything since the day Ephraim split from Judah. He will bring the king of Assyria to attack you!”
Спровадить Госпо́дь на тебе, і на наро́д твій, і на дім ба́тька твого дні, які не прихо́дили від дня відсту́плення Єфрема від Юди, — спровадить царя асирійського.
18 At that time the Lord will whistle to call flies from the distant rivers of Egypt and bees from the country of Assyria.
І станеться в день той, прива́бить Госпо́дь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу́, що в ассирійському кра́ї,
19 They will all come and descend on the steep valleys and rock crevices, on all the thorn bushes and waterholes.
і вони прилетя́ть, та уся́дуться всі по прова́ллях стрімки́х та по щі́линах ске́льних, і в усіх тернови́ннях, та на лу́ках усіх.
20 At that time the Lord will use a razor hired from beyond the Euphrates River, the king of Assyria, to shave you from head to toe, including your beards.
Дня то́го ого́лить Господь немов бритвою, на́йнятою по тім боці ріки́, — царем асирійським, го́лову та воло́сся ніг, забере також бо́роду.
21 At that time a someone who manages to keep a young cow and two sheep alive
І бу́де дня то́го, що хто прогоду́є корівку та дві штуки худо́би дрібно́ї,
22 will eat curds, because they produce so much milk—for everyone who survives in the land will eat curds and honey.
то ста́неться, що від многоти́ молока, що надо́їть, спожива́тиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зоста́неться серед землі.
23 At that time everywhere that once had a thousand vines worth a thousand shekels will only have brambles and thorns.
І бу́де дня то́го: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срі́бла, стане терни́ною та будяко́м!
24 People will go hunting there with bows and arrows because the land will be covered with brambles and thorns.
Зо стрі́лами й з луком він бу́де ходи́ти туди́, бо стане терни́ною та будяко́м уся земля.
25 In fact, all the hills that were once tilled by the hoe you won't want to go to because you'll worry about the brambles and thorns there. They'll just be where cattle are let loose and where sheep roam.
А на всі го́ри, що за́ступом копано їх, ти не зі́йдеш туди, бо будеш боятись терни́ни й будя́ччя, — і стануться місцем вони, куди волів посила́тимуть, і топта́тимуть ві́вці його́.
