Job 12
1 When Job answered, and said:
А Йов відповів та й сказав:
2 Are you then men alone, and shall wisdom die with you?
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
3 I also have a heart as well as you: for who is ignorant of these things, which you know?
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
4 He that is mocked by his friends as I, shall call upon God and he will hear him: for the simplicity of the just man is laughed to scorn.
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 The lamp despised in the thoughts of the rich, is ready for the time appointed.
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 The tabernacles of robbers abound, and they provoke God boldly; whereas it is he that hath given all into their hands:
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 But ask now the beasts, and they shall teach thee: and the birds of the air, and they shall tell thee.
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 Speak to the earth, and it shall answer thee: and the fishes of the sea shall tell.
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 Who is ignorant that the hand of the Lord hath made all these things?
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 In whose hand is the soul of every living thing, and the spirit of all flesh of man.
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
11 Doth not the ear discern words, and the palate of him that eateth, the taste?
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
12 In the ancient is wisdom, and in length of days prudence.
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
13 With him is wisdom and strength, he hath counsel and understanding.
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 If he pull down, there is no man that can build up: if he shut up a. man, there is none that can open.
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 If he withhold the waters, all things shall be dried up: and if he send them out, they shall overturn the earth.
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 With him is strength and wisdom: he knoweth both the deceiver, and him that is deceived.
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
17 He bringeth counsellors to a foolish end, and judges to insensibility.
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
18 He looseth the belt of kings, and girdeth their loins with a cord.
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
19 He leadeth away priests without glory, and overthroweth nobles.
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 He changeth the speech of the true speakers, and taketh away the doctrine of the aged.
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
21 He poureth contempt upon princes, and relieveth them that were oppressed.
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 He discovereth deep things out of darkness, and bringeth up to light the shadow of death.
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
23 He multiplieth nations, and destroyeth them, and restoreth them again after they were overthrown.
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
24 He changeth the heart of the princes of the people of the earth, and deceiveth them that they walk in vain where there is no way.
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 They shall grope as in the dark, and not in the light, and he shall make them stagger like men that are drunk.
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
