Psalms 49
1 To the chief Musician. Of the sons of Korah. A Psalm. Hear this, all ye peoples; give ear, all inhabitants of the world:
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Both men of low and men of high degree, rich and poor alike.
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 My mouth shall speak wisdom, and the meditation of my heart shall be of understanding:
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 I will incline mine ear to a parable, I will open my riddle upon the harp.
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Wherefore should I fear in the days of adversity, [when] the iniquity of my supplanters encompasseth me? —
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 They depend upon their wealth, and boast themselves in the abundance of their riches. ...
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 None can by any means redeem his brother, nor give to God a ransom for him,
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 (For the redemption of their soul is costly, and must be given up for ever, )
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 That he should still live perpetually, [and] not see corruption.
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 For he seeth that wise men die; all alike, the fool and the brutish perish, and they leave their wealth to others.
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 Their inward thought is, that their houses are for ever, their dwelling-places from generation to generation: they call the lands after their own names.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 Nevertheless, man being in honour abideth not: he is like the beasts that perish.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 This their way is their folly, yet they that come after them delight in their sayings. (Selah)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 Like sheep are they laid in Sheol: Death feedeth on them; and the upright shall have dominion over them in the morning; and their comeliness shall be for Sheol to consume, that there be no habitation for them. (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
15 But God will redeem my soul from the power of Sheol: for he will receive me. (Selah) (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 Be not afraid when a man becometh rich, when the glory of his house is increased:
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 For when he dieth, he shall carry nothing away; his glory shall not descend after him.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 Though he blessed his soul in his lifetime, — and men will praise thee when thou doest well to thyself, —
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 It shall go to the generation of his fathers: they shall never see light.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 Man that is in honour, and understandeth not, is like the beasts that perish.
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
