Psalms 52

1 For the end, [a Psalm] of instruction by David, when Doec the Idumean came and told Saul, and said to him, David is gone to the house of Abimelech. Why do you, O mighty man, boast of iniquity in [your] mischief? All the day

Керівнику хору. Повчання Давидове, коли прийшов Доеґ-едомітянин до Саула й повідомив йому: «Давид у домі Ахімелеха». Чому ти хизуєшся злодійством, сильний? Милість Божа [зі мною] цілий день!

2 your tongue has devised unrighteousness; like a sharpened razor you have wrought deceit.

Язик твій задумує загибель, він [у тебе] – немов нагострене лезо, підступнику!

3 You have loved wickedness more than goodness; unrighteousness better than to speak righteousness. (Pause)

Ти полюбив зло більше, ніж добро, брехню – сильніше, ніж правду говорити. (Села)

4 You has loved all words of destruction, [and] a deceitful tongue.

Ти любиш усілякі згубні слова, о, підступний язику!

5 Therefore may God destroy you for ever, may he pluck you up and utterly remove you from [your] dwelling, and your root from the land of the living. (Pause)

Але Бог уразить тебе навіки; вирве тебе й викине із шатра, і коріння твоє – із землі живих. (Села)

6 And the righteous shall see, and fear, and shall laugh at him, and say,

Тоді побачать це праведні й сповняться страхом, і сміятимуться над ним:

7 Behold the man who made not God his help; but trusted in the abundance of his wealth, and strengthened himself in his vanity.

«Ось муж, що не Бога зробив своєю твердинею, а покладався на безліч свого багатства, зміцнював себе згубною пристрастю своєю!»

8 But I am as a fruitful olive in the house of God: I have trusted in the mercy of God for ever, even for evermore.

А я, немов ряснолиста маслина в домі Божому, на милість Божу сподіватимусь повік-віків.

9 I will give thanks to you for ever, for you have done [it]: and I will wait on your name; for [it is] good before the saints.

Прославлятиму Тебе вічно перед Твоїми вірними за те, що Ти зробив, і надію покладатиму на ім’я Твоє, бо воно добре.