Psalms 12

1 For the end, A Psalm of David, upon the eighth. Save me, O Lord; for the godly man has failed; for truth is diminished from amongst the children of men.

Керівнику хору. У супроводі восьмиструнного інструмента. Псалом Давидів. Врятуй, Господи, бо не стало справедливого, бо зникли вірні з-посеред синів людських!

2 Every one has spoken vanity to his neighbour: their lips are deceitful, they have spoken with a double heart.

Марне говорять одне одному, вуста слизькі [в них], глибоко в серці промовляють [інше].

3 Let the Lord destroy all the deceitful lips, and the tongue that speaks great words:

Нехай розрубає Господь кожні слизькі вуста [й] зухвалий язик тих,

4 who have said, We will magnify our tongue; our lips are our own: who is Lord of us?

що говорять: «Нашим язиком здолаємо [кого завгодно]; вуста наші з нами – то хто нам пан?»

5 Because of the misery of the poor, and because of the sighing of the needy, now will I arise, says the Lord, I will set [them] in safety; I will speak [to them] thereof openly.

«Через те, що грабують пригноблених, що бідняки стогнуть, нині повстану Я, – говорить Господь, – врятую від тих, хто зводить на них наклеп».

6 The oracles of the Lord are pure oracles; as silver tried in the fire, proved [in] a furnace of earth, purified seven times.

Слова Господні – слова чисті, немов срібло, що в горнилі земляному очищене, сім разів переплавлене.

7 You, O Lord, shall keep us, and shall preserve us, from this generation, and for ever.

Ти, Господи, берегтимеш [нужденних], стерегтимеш нас від роду цього [злого] повіки,

8 The ungodly walk around: according to your greatness you has greatly exalted the sons of men.

[поки] навколо тиняються нечестиві й людська нікчемність у пошані.