< Psalms 90 >
1 A Prayer of Moses the man of God. Lord, thou hast been our refuge in all generations.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2 Before the mountains existed, and [before] the earth and the world were formed, even from age to age, Thou art.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
3 Turn not man back to [his] low place, whereas thou saidst, Return, ye sons of men?
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
4 For a thousand years in thy sight are as the yesterday which is past, and as a watch in the night.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
5 Years shall be vanity to them: let the morning pass away as grass.
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
6 In the morning let it flower, and pass away: in the evening let it droop, let it be withered and dried up.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
7 For we have perished in thine anger, and in thy wrath we have been troubled.
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
8 Thou hast set our transgressions before thee: our age is in the light of thy countenance.
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
9 For all our days are gone, and we have passed away in thy wrath: our years have spun out their tale as a spider.
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
10 [As for] the days of our years, in them are seventy years; and if [men should be] in strength, eighty years: and the greater part of them would be labour and trouble; for weakness overtakes us, and we shall be chastened.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
11 Who knows the power of thy wrath?
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
12 and [who knows how] to number [his days] because of the fear of thy wrath? So manifest thy right hand, and those that are instructed in wisdom in the heart.
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
13 Return, O Lord, how long? and be intreated concerning thy servants.
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
14 We have been satisfied in the morning with thy mercy; and we did exult and rejoice:
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
15 let us rejoice in all our days, in return for the days wherein thou didst afflict us, the years wherein we saw evil.
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
16 And look upon thy servants, and upon thy works; and guide their children.
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
17 And let the brightness of the Lord our God be upon us: and do thou direct for us the works of our hands.
і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!