Psalms 38
1 A Psalm of David, for remembrance. O LORD, do not rebuke me in Your anger or discipline me in Your wrath.
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 For Your arrows have pierced me deeply, and Your hand has pressed down on me.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 There is no soundness in my body because of Your anger; there is no rest in my bones because of my sin.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 For my iniquities have overwhelmed me; they are a burden too heavy to bear.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 My wounds are foul and festering because of my sinful folly.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 I am bent and brought low; all day long I go about mourning.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 For my loins are full of burning pain, and no soundness remains in my body.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 I am numb and badly crushed; I groan in anguish of heart.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 O Lord, my every desire is before You; my groaning is not hidden from You.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 My heart pounds, my strength fails, and even the light of my eyes has faded.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 My beloved and friends shun my disease, and my kinsmen stand at a distance.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 Those who seek my life lay snares; those who wish me harm speak destruction, plotting deceit all day long.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 But like a deaf man, I do not hear; and like a mute man, I do not open my mouth.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 I am like a man who cannot hear, whose mouth offers no reply.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 I wait for You, O LORD; You will answer, O Lord my God.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 For I said, “Let them not gloat over me— those who taunt me when my foot slips.”
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 For I am ready to fall, and my pain is ever with me.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 Yes, I confess my iniquity; I am troubled by my sin.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 Many are my enemies without cause, and many hate me without reason.
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 Those who repay my good with evil attack me for pursuing the good.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Do not forsake me, O LORD; be not far from me, O my God.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Come quickly to help me, O Lord my Savior.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
