Psalms 2

1 Why do the nations rage and the peoples plot in vain?

Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

2 The kings of the earth take their stand and the rulers gather together, against the LORD and against His Anointed One:

Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

3 “Let us break Their chains and cast away Their cords.”

„Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

4 The One enthroned in heaven laughs; the Lord taunts them.

Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

5 Then He rebukes them in His anger, and terrifies them in His fury:

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

6 “I have installed My King on Zion, upon My holy mountain.”

„Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

7 I will proclaim the decree spoken to Me by the LORD: “You are My Son; today I have become Your Father.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 Ask Me, and I will make the nations Your inheritance, the ends of the earth Your possession.

Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

9 You will break them with an iron scepter; You will shatter them like pottery.”

Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

10 Therefore be wise, O kings; be admonished, O judges of the earth.

А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

11 Serve the LORD with fear, and rejoice with trembling.

Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

12 Kiss the Son, lest He be angry and you perish in your rebellion, when His wrath ignites in an instant. Blessed are all who take refuge in Him.

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!