Psalms 109
1 Hold not thy peace, O God of my praise,
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 for they have opened against me the mouth of the wicked and the mouth of deceit. They have spoken to me with a lying tongue.
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 They have also encompassed me about with words of hatred, and fought against me without a cause.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 For my love they are my adversaries, but I make prayer.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 And they have rewarded me evil for good, and hatred for my love.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Set thou a wicked man over him, and let an adversary stand at his right hand.
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 When he is judged, let him come forth guilty, and let his prayer be turned into sin.
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Let his days be few, and let another take his office.
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Let his sons be fatherless, and his wife a widow.
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Let his sons be vagabonds, and beg, and let them seek out of their desolate places.
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Let a creditor exact all that he has, and let strangers make spoil of his labor.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Let there be none to extend kindness to him, nor let there be any to have pity on his fatherless sons.
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Let his posterity be cut off. In the generation following let their name be blotted out.
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Let the iniquity of his fathers be remembered with Jehovah, and let not the sin of his mother be blotted out.
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Let them be before Jehovah continually, that he may cut off the memory of them from the earth,
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 because he did not remember to show kindness, but persecuted the poor and needy man, and the broken in heart, to kill.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Yea, he loved cursing, and it came to him. And he did not delight in blessing, and it was far from him.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 He also clothed himself with cursing as with his garment, and it came into his inward parts like water, and like oil into his bones.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Let it be to him as the raiment with which he covers himself, and for the belt with which he is girded continually.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 This is the reward of my adversaries from Jehovah, and of those who speak evil against my soul.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 But deal thou with me, O Jehovah the Lord, for thy name's sake. Because thy loving kindness is good, deliver thou me,
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 for I am poor and needy, and my heart is wounded within me.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 I am gone like the shadow when it declines. I am tossed up and down as the locust.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 My knees are weak through fasting, and my flesh fails of fatness.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 I also have become a reproach to them. When they see me, they shake their head.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Help me, O Jehovah my God. O save me according to thy loving kindness,
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 that they may know that this is thy hand, that thou, Jehovah, have done it.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Let them curse, but bless thou. When they arise, they shall be put to shame, but thy servant shall rejoice.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Let my adversaries be clothed with dishonor, and let them cover themselves with their own shame as with a robe.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 I will give great thanks to Jehovah with my mouth. Yea, I will praise him among the multitude.
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 For he will stand at the right hand of the needy, to save him from those who judge his soul.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
