Psalmen 18
1 Voor muziekbegeleiding. Van den Dienaar van Jahweh; van David, die tot Jahweh de woorden van dit lied heeft gericht, toen Jahweh hem had verlost uit de hand van al zijn vijanden en ook uit de hand van Saul. En hij sprak: Ik heb U lief, o Jahweh, mijn kracht;
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 Jahweh, mijn toevlucht, mijn burcht en mijn veste; Mijn God, mijn rots, waarop ik kan schuilen, Mijn schild, de hoorn van mijn heil, en mijn schutse.
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 Ik roep: Geprezen zij Jahweh! En ben van mijn vijand verlost.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 De branding van de dood had mij al gegrepen, De golven der onderwereld sloegen over mij heen;
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
5 De strikken van het dodenrijk hielden mij vast, De klemmen van de dood lagen voor mij gereed: (Sheol h7585)
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol h7585)
6 Maar ik riep tot Jahweh in mijn nood, En schreide om hulp tot mijn God. En Hij hoorde mijn stem in zijn vorstelijke woning, Mijn hulpgeroep drong door tot zijn oren:
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 Daar schudde en beefde de aarde, Rilden en dreunden de fundamenten der bergen; Want Hij was in woede ontstoken,
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 Rook steeg op uit zijn neus, Verslindend vuur spoot uit zijn mond, En gloeiende kolen spatten er uit.
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 Hij boog de hemel, en daalde neer, Grauwe wolken onder zijn voeten;
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 Hij besteeg den Cherub en vloog in het rond, Zwevend op de windewieken.
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 Hij sloeg de duisternis als een dek om Zich heen, Donkere nevels, dreigende wolken waren zijn tent;
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 En door de gloed, die voor Hem uitging, Braakten zijn wolken hagel en vurige kolen.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 En in de hemel donderde Jahweh, Verhief de Allerhoogste zijn stem;
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 Hij schoot zijn pijlen en strooide ze rond, Slingerde zijn bliksems, en joeg ze uiteen.
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 Open lag de bedding der zee, Het fundament van de aarde kwam bloot: Door uw dreigen, o Jahweh, Door het snuivend gebries van uw neus.
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 Van boven boog Hij Zich neer, greep mij vast, En trok mij weg uit de onstuimige wateren;
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 Hij verloste mij van mijn grimmigen vijand En van mijn haters, want ze waren te machtig.
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 Ze waren uitgetrokken op de dag van mijn rampspoed, Maar Jahweh was mijn beschermer;
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 Hij beveiligde mij, En bracht mij redding, omdat Hij mij liefhad.
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 Toen werd mijn gerechtigheid door Jahweh beloond, Mijn reinheid van handen vergolden:
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 Want ik had de wegen van Jahweh bewandeld, Niet gezondigd tegen mijn God;
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 Ik had al zijn geboden voor ogen gehouden, Niet zijn wetten ontweken;
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 Ik was voor Hem zonder smet, Had mij zuiver van zonde bewaard;
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 Daarom werd mijn gerechtigheid door Jahweh beloond, En mijn reinheid van handen in zijn ogen.
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 Want voor getrouwen toont Gij U trouw, Voor rechtschapenen rechtschapen;
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 Rein voor den reine, Maar voor de listigaards listig.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 Ja, Gij redt het deemoedige volk, Maar vernedert hovaardige blikken;
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 Gij zijt, o Jahweh, mijn lamp, Mijn God, die licht in mijn duisternis straalt;
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 Met U durf ik de stormloop beginnen, Met mijn God de wallen bespringen.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 God! Volmaakt zijn zijn wegen, Jahweh’s woord is gelouterd. Hij is voor allen een schild, Die vluchten tot Hem.
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 Wie toch is God, dan Jahweh alleen; Wie een rots, dan alleen onze God!
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 God! Hij omgordt mij met kracht, En baant mij een veilige weg;
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 Hij maakt mijn voeten vlug als hinden, En doet mij de hoogste toppen beklimmen;
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 Hij oefent mijn handen ten strijde, Mijn armen tot het spannen van de koperen boog.
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 Zo hebt Gij mij het schild van uw heil gereikt; Uw rechterhand heeft mij gestut, uw goedheid maakte mij groot.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 Gij hebt een weg voor mijn stappen gebaand, En mijn voeten wankelden niet.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 Ik vervolgde mijn vijanden, haalde ze in, En keerde niet terug, eer ik ze had verslagen;
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 Ik heb ze verpletterd, zodat ze niet opstaan, Maar onder mijn voet blijven liggen.
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 Gij hebt mij met kracht omgord tot de strijd, Mijn tegenstanders voor mij doen bukken;
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 Gij liet mij de rug van mijn vijanden zien, Mijn haters heb ik verdelgd.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 Nu huilen ze, maar niemand helpt: Tot Jahweh zelfs, maar Hij antwoordt hun niet;
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 Ik vermaal ze als stof voor de wind, En vertrap ze als slijk op de straten.
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 Gij hebt mij gered uit de strijd met de volkeren, En mij aan het hoofd van de naties gesteld:
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 Volkeren, die ik niet kende, werden mij dienstbaar, Vreemden brachten mij hulde; Nauwelijks hadden ze van mij gehoord, Of ze gehoorzaamden mij;
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 Anderen lagen uitgeput neer, En kropen sidderend uit hun burchten.
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 Leve Jahweh! Gezegend mijn Rots; Hoogverheven de God van mijn heil!
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 Gij hebt mij gewroken, o God, Volkeren aan mij onderworpen;
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 Mij van mijn grimmigen vijand verlost, Zege over mijn bestrijders verleend, mij van geweldenaars bevrijd!
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 Daarom wil ik U prijzen, o Jahweh, Uw Naam verheerlijken onder de volken!
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 Machtige hulp verleent Hij zijn Koning, En genade aan zijn Gezalfde: Aan David en zijn geslacht voor altijd!
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
