Salme 81
1 (Til Sangmesteren. Al-haggittit. Af Asaf.) Jubler for Gud, vor Styrke, råb af fryd for Jakobs Gud,
Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
2 istem Lovsang, lad Pauken lyde, den liflige Citer og Harpen;
Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
3 stød i Hornet på Nymånedagen, ved Fuldmåneskin på vor Højtidsdag!
Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
4 Thi det er Lov i Israel, et Bud fra Jakobs Gud;
Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
5 han gjorde det til en Vedtægt i Josef, da han drog ud fra Ægypten, hvor han hørte et Sprog, han ikke kendte.
Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
6 "Jeg fried hans Skulder for Byrden, hans Hænder slap fri for Kurven.
«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
7 I Nøden råbte du, og jeg frelste dig, jeg svarede dig i Tordenens Skjul, jeg prøvede dig ved Meribas Vande. (Sela)
У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
8 Hør, mit Folk, jeg vil vidne for dig, Israel, ak, om du hørte mig!
Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
9 En fremmed Gud må ej findes hos dig, tilbed ikke andres Gud!
Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
10 Jeg, HERREN, jeg er din Gud! som førte dig op fra Ægypten; luk din Mund vidt op, og jeg vil fylde den!
Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
11 Men mit Folk vilde ikke høre min Røst, Israel lød mig ikke.
Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
12 Da lod jeg dem fare i deres Stivsind, de vandrede efter deres egne Råd.
Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
13 Ak, vilde mit Folk dog høre mig, Israel gå mine Veje!
О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
14 Da kued jeg snart deres Fjender, vendte min Hånd mod deres Uvenner!
Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
15 Deres Avindsmænd skulde falde og gå til Grunde for evigt;
Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
16 jeg nærede dig med Hvedens Fedme, mættede dig med Honning fra Klippen!"
Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».
