Salme 16
1 Af David; et „gyldent Smykke‟. Gud! bevar mig; thi jeg tror paa dig.
Золота пісня Дави́дова.
2 Du sagde til Herren: Du er min Herre, jeg har intet Gode uden dig;
Я сказав Господе́ві: „Ти Бог мій і — добро моє тільки в Тобі!“
3 i Samfund med de hellige, som ere i Landet, og de herlige, til hvilke al min Lyst er.
До святих, які на землі, що шляхе́тні вони, — до них все жада́ння моє!
4 Mange skulle deres Smerter blive, som haste efter en anden; jeg vil ikke udgyde deres Drikofre af Blod og ikke tage deres Navne paa mine Læber.
Нехай мно́жаться сму́тки для тих, хто набув собі інших богів, — я не буду прино́сить їм ли́вної жертви із крови, і їхніх іме́н не носитиму в устах своїх!
5 Herren er min Arvs Del og mit Bæger; du er den, som opholder min Lod.
Господь — то частина спа́дку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпира́єш!
6 Snorene faldt mig paa de liflige Steder, ja, en dejlig Arv tilfaldt mig.
Ча́стки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спа́дщина моя!
7 Jeg vil love Herren, som gav mig Raad; ja, mine Nyrer paaminde mig om Nætterne.
Благословляю я Господа, що радить мені, на́віть ноча́ми навчають мене мої ни́рки.
8 Jeg har stedse sat Herren for mig; thi han er ved min højre Haand, jeg skal ikke rokkes.
Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, — й я не буду захитаний!
9 Derfor glæder mit Hjerte sig, og min Ære fryder sig; ja, mit Kød skal bo tryggelig.
Через те моє серце радіє та дух весели́ться, — і тіло моє спочиває безпечно!
10 Thi du vil ikke overlade min Sjæl til Dødsriget; du skal ikke lade din hellige se Forraadnelse. (Sheol h7585)
Бо Ти не опу́стиш моєї душі до шео́лу, не попу́стиш Своєму святому побачити тлі́ння! (Sheol h7585)
11 Du vil kundgøre mig Livets Sti; for dit Ansigt er Mættelse af Glæder, Livsaligheder ved din højre Haand evindelig.
Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, за́вжди блаженство в прави́ці Твоїй!
