Salme 120

1 Jeg raabte til Herren i min Nød, og han bønhørte mig.

Пісня проча́н.

2 Herre! fri min Sjæl fra Løgnens Læbe, fra en svigefuld Tunge.

Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого!

3 Hvad giver han dig, og hvad giver han dig ydermere, du svigefulde Tunge?

Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? —

4 Den vældiges skærpede Pile med Gløder af Enebærtræ!

Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям!

5 Ve mig! thi jeg har været som fremmed iblandt Mesek, jeg har boet ved Kedars Telte.

Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!

6 Min Sjæl har længe nok boet hos dem, som hade Fred.

Довго душа моя перебува́ла собі разом з тими, хто нена́видить мир:

7 Jeg er fredsommelig; men naar jeg taler, da ere disse færdige til Krig.

я — за мир, та коли говорю́, то вони — за війну́!