< 約翰福音 11 >
1 個病人,名叫拉匝祿,住在伯達尼,即瑪利亞和她姊姊瑪爾大所住的村若莊。
Був же один, що нездужав Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.
2 :利亞就是那曾用香液傅抹過主,並用自己的頭髮擦乾過他的腳婦人,患病的拉匝十是他的兄弟。
Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
3 他們姊妹二人便派人到耶穌那裏說: 「主啊! 你所愛的病了! 」
Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.
4 耶一聽了便說: 「這病不致於死,只是為彰顯天主的光榮,並為叫天主子因此受到光榮。」
Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.
Любив же Ісус Марту, й сестру її, і Лазаря.
Як же почув, що нездужав, тодї зоставсь у тому місці, де був, ще два дні.
Після того ж рече ученикам: Ходїм знов у Юдею.
8 門徒向他說: 「辣彼,猶太人圖謀砸死你,你又要往那裏去麼?」
Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
9 耶穌回答說: 「白日不是有十二個時辰麼? 人若在白日行路,不會碰跌,因為看得見這世界的光;
Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить удень, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
11 耶穌說了這些話,又給他們說: 「我們的朋友拉匝祿睡著了,我要去叫醒他。」
Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
12 門徒便對他說: 「主,若是他睡著了,必定好了。」
Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужав.
13 耶穌原是指他的死說的,他們卻以為是指安眠睡覺說的。
Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
14 然後,耶穌就明明地向他們說: 「拉匝祿死了。
Тодї ж рече їм Ісус явно: Лазар умер.
15 為了你們,我喜歡我不在那裏,好叫你們相信;我們到他那裏去罷!」
І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходімо до него.
16 號稱狄狄摩的多默便向其他的同伴說: 「我們也去,同他一起死罷!」
Рече тодї Тома, на прізвище Близняк, товаришам ученикам: Ходімо й ми, щоб умерти з Ним.
17 耶穌一到伯達尼,得知拉匝祿在墳墓裏已經四天了。
Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдееять.
19 因而有許多猶太人來到瑪爾大和瑪利亞那裏,為她們兄弟的死安慰她們。
І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
20 瑪爾大一聽說耶穌來了,便去迎接他;瑪利亞仍坐在家裏。
Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сиділа в хатї.
21 瑪爾大對耶穌說: 「若是你在這裏,我的兄弟決不會死!
Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.
22 就是現在,我也知道: 你無論向天主求什麼,天主必要賜給你。」
Тільки ж і тепер знаю, що, чого попросиш у Бога, дась Тобі Бог.
Рече їй Ісус: Воскресне брат твій.
24 瑪爾大說: 「我知道在末日復活時,他必要復活。」
Каже Марта до Него: Я знаю, що воскресне у воскресенню останнього дня.
25 耶穌對她說: 「我就是復活,就是生命;信從我的,即使死了,仍要活著;
Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
26 凡活著而信從我的人,必永遠不死。你信麼?」 (aiōn )
всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому? (aiōn )
27 她回答說: 「是的,主,我信你是默西亞,天主子,要來到世界上的那一位。」
Каже йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.
28 她說了這話,就去叫她的妹妹瑪利亞,偷偷地說: 「師傅來了,他叫你。」
І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.
Вона ж, як почула, встає хутко, і йде до Него.
30 那時,耶穌還沒有進村莊,仍在瑪爾大迎接他的地方。
Ще ж не прийшов у село Ісус, а був на місцї, де зустріла Його Марта.
31 那些同瑪利亞在家,安慰他的猶太人,見她急忙起身出去,便跟著她,以為她往墳墓上去哭泣。
Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.
32 當瑪利亞來到耶穌所在的地方,一看見他,就俯伏在他腳前,向他說: 「主! 若是你在這裏,我的兄弟決不會死!」
Мария ж, як прийшла, де був Ісус, й побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій.
33 耶穌看見她哭泣,還有同他一起來的猶太人也哭泣,便心神感傷,難過起來,
Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся,
34 遂說: 「你們把他安放在那裏?」他們回答說: 「主,你來,看罷!」
і рече: Де положили його? Кажуть Йому: Господи, йди та подивись.
Казали тодї Жиди: Ось як Він любив його!
37 其中有些人說: 「這個開了瞎子眼睛的,豈不能使這人也不死麼?」
Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер?
38 耶穌心中又感傷起來,來到墳墓前。這墳墓是個洞穴,前面有一塊石頭堵著。
Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй.
39 耶穌說: 「挪開這塊石頭! 」死者的姊姊瑪爾大向他說: 「主!已經臭了,因為已有四天了。」
Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому.
40 耶穌對她說: 「我不是告訴過你: 如果你信,會看到天主的光榮嗎?」
Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?
41 他們便挪開了石頭;耶穌舉目向上說: 「父啊!我感謝你,因為你俯聽了我。
Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.
42 我本來知道你常常俯聽我,但是我說這話,是為了四周站立的群眾,好叫他們信是你派遣了我。」
Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав.
43 說完這話,便大聲喊說: 「納匝祿! 出來罷! 」
се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!
44 死者便出來了,腳和手都纏著布條,面上還蒙著汗巾。耶穌向他們說: 「解開他,讓他行走罷。」
І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.
45 那些來到瑪利亞那裏的猶太人,一看到耶穌所行的事,就有許多人則口召
Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.
46 他們中也有一些到法利賽人那裏去,把耶穌所行的,報告給他們。
Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.
47 因此,司祭長和法利賽人召集了會議說: 「這人行了許多奇跡,我們怎麼辦呢?
Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
48 如果讓他這樣,眾都會信從,羅馬人必要來,連我們的聖殿和民族都除掉。」
Коли оставимо Його так, усї увіруютьв Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.
49 他們中有一個叫蓋法的,正是那一年的大司祭,對他們說: 「你們什麼都不懂,
Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,
50 也不想想: 叫一個人替百姓死,以免全民族滅亡;這為你們多麼有利。」
і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.
51 這話不是由他自己說出的,只因為他是那年的大司祭,才預言了耶穌將為民族而死;
Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,
52 不但為猶太民族,而且也是為使那四散的天主的兒女都聚集歸一。
і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.
З того ж дня нарадились, щоб убити Його.
54 因此,耶穌不再公開地在猶太人中往來,卻從那裏往臨近荒野的地方去,來到一座名叫厄弗辣因的城,在那裡和他的門徒住下了。
Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустиш, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.
55 猶太人的逾越節臨近了,所以,許多人在逾越節前,從鄉間上了耶路撒冷,要聖潔自己。
Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
56 他們就尋找耶穌,並站在聖殿內,彼此談論說: 「你們想什麼?他來不來過節呢?」
Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято?
57 司祭長和法利賽人早已頒發命令: 如果有人知道他在那裡,就該通知他們,好去捉拿他。
Дали ж і архиєреї і Фарисеї наказ, щоб, як хто знати ме, де Він, то щоб схопити Його.