Lawkcengkung 7
1 Hottelah Jerubbaal (ahni teh Gideon doeh) hoi ahni koe kaawm e tamihu pueng hah amom vah a thaw awh teh, Harod tuikhu teng vah a roe awh. Hottelah Midiannaw roenae teh a onae atunglah Moreh mon teng, tanghling dawk doeh.
І встав рано вра́нці Єруббаа́л, — це Гедео́н, — та ввесь народ, що з ним, і таборува́ли над Ен-Хародом. А мідіяні́тянський та́бір був із пі́вночі від Ґів'ат-Гамморев долині.
2 BAWIPA ni Gideon koe ahnimae kut dawk Midiannaw pek nahanelah nang koe kaawm e naw teh kai hanelah ekvoi apap awh. Hoehpawiteh, Isarel ni kamamae kut roeroe ni ka rungngang awh e doeh ti hoi, kai na taran awh vaiteh, a kâoup payon awh han doeh.
І сказав Господь до Гедеона: „Числе́нний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, — щоб не запиша́вся надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.
3 Hatdawkvah, atu tamimaya thai nah koe, ka taket ni teh ka pâyaw e pueng Gilead mon koehoi tang ban awh naseh telah na dei pouh han telah ati. Hottelah tamimaya thung hoi tami 22, 000 touh a ban awh teh, 10,000 touh a cawi awh.
А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай ве́рнеться й віді́йде від гори Ґілеа́д“. І верну́лося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позоста́лось.
4 Hatei, BAWIPA ni Gideon koevah, tami apap poung rah. Tui koe cetkhai nateh haw vah ka tanouk han. Hat toteh, hete tami heh nang koe cet naseh ka tie teh, nang koe cet naseh, hahoi hete tami teh nang koe cet han naseh ka tie teh cet han naseh.
І сказав Господь до Гедеона: „Ще числе́нний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу́ його тобі. І буде, як Я скажу́ тобі: Цей пі́де з тобою, — той пі́де з тобою, а кожен, що скажу́ тобі: Цей не пі́де з тобою, той не пі́де“.
5 Hottelah tamimaya teh tui koe a ceicathuk khai. Hat toteh, BAWIPA ni Gideon koe, ui patetlah a lai hoi tui ka palem e pueng hah na kapek han, hot patetvanlah tabut laihoi tui ka sarawp e pueng hai na kapek han, telah atipouh.
І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: „Кожен, хто буде хле́птати воду язиком своїм, як хле́пче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде́ на коліна свої, щоб пити, — поставиш його окремо “.
6 A kuttabei hoi tui ka duek ni teh ka palem tami 300 touh a pha. Hatei, tami alouk pueng teh khokpakhu cuengkhuem laihoi tui ka sarawp e seng doeh.
І було число тих, що хле́птали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити во́ду.
7 BAWIPA ni Gideon koevah, palem lah ka palem e tami 300 touh hno lahoi na rungngang awh vaiteh, Midiannaw hah nangmae kut dawk na poe awh han. Tami alouk pueng teh amamae onae koe koung ban awh naseh, telah atipouh.
І сказав Господь до Гедеона: „Трьома́ сотнями мужів, що хле́птали, спасу тебе, і дам мідіяні́тян у твою руку, а ввесь наро́д пі́де кожен на своє місце“.
8 Hottelah, tami pueng ni a ca awh hane hoi mongka hah a la awh teh, kacawi e Isarelnaw pueng teh amamae rim koe a ban sak awh teh, tami 300 touh a kamcin sak awh. Midiannaw roenae teh akalah doeh.
І взяли́ вони в свою руку пожи́ву народу та свої су́рми, а всіх інших ізра́їльтян він відпустив, кожного до наме́ту свого́, а три сотні мужа затримав. А мідіяні́тянський та́бір був під ним у долині.
9 Hatnae tangmin vah, BAWIPA ni ahni koe, thaw nateh ahnimouh roenae koe cathuk sin haw, na kut dawk na poe toe.
І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: „Устань, зійди́ до табо́ру, бо Я дав його в руку твою.
10 Hatei, cathuk sin hane na taket pawiteh, na san Purah hoi rim koe cathuk roi haw.
А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табо́ру.
11 A dei awh e na thai vaiteh, hat hnukkhu ahnimae roenae taran lahoi cei hanelah na kut hah thaosak lah ao han, telah ati. Hattoteh a san Purah hoi roenae hmuen karingkungnaw onae koe a takhang roi.
І почуєш, що́ вони говорять, а потім змі́цняться твої ру́ки, і ти зі́йдеш до табо́ру“. І зійшов він та Пура, слуга його, до кра́ю озброєних у табо́рі.
12 Hahoi Midiannaw hoi Amaleknaw hoi Kanîtholae taminaw pueng teh tanghling dawk samtongnaw patetlah numnum a kâlî awh. Ahnie kalauknaw teh boeba touk thai hoeh, tuipui teng e sadi patetlah doeh a o.
А мідіяні́тяни й амалики́тяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана́, щодо числе́нности. А верблю́дам їх нема числа, — як пісок на бе́резі моря, щодо числе́нности.
13 Hatteh, Gideon a tho toteh tami buet touh ni a hui koe a mang hah a rui pouh, thaihaw! mang ka tawn. barli vaiyei phen heh Midiannaw tungpupnae koe a kamlei teh, tungpupnae rimnaw bungling lah a rawp nahane lah reprep a ten pouh, telah a ti.
І прийшов Гедео́н, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: „Оце снився мені сон, а ото бухане́ць ячмі́нного хліба ко́титься в мідіяні́тянському табо́рі. І докоти́вся він аж до наме́ту, та й ударив його, а той упав, і переверну́в його догори́, і намет той бу́хнув“.
14 A hui ni, hothateh Isarel tami Joash capa e tahloi laipalah alouk mahoeh. Cathut ni Midiannaw hoi a rimnaw pueng teh a kut dawk a poe toe tinae doeh, telah a ti.
І відповів його друг та й сказав: „Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, — Бог дав у його руку мідіяні́тян та ввесь та́бір“.
15 Hahoi, Gideon ni mang hoi a deicainae a thai toteh, Cathut hah a bawk. Isarel roenae hmuen koe a ban teh, thaw awh haw, bangkongtetpawiteh, BAWIPA ni Midiannaw roenae hmuen teh nangmae kut dawk a poe toe, telah a ti.
І сталося, як Гедеон почув оповіда́ння про той сон та розга́дку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табо́ру та й сказав: „Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіяні́тянський та́бір!“
16 Hote tami 300 touh e hah hu thum touh lah a kapek teh, ahnimae kut dawk mongka hoi hlaam hrawng hoi a thung vah hmaito khue hoi rip a poe.
І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх су́рми, і порожні гле́ки, та смолоски́пи до сере́дини тих гле́ків.
17 Ahnimouh ni ahni koe, na khen awh nateh ka sak e patetlah na sak awh van han. Hahoi khenhaw! roenae hmuen koe ka pha toteh, ka sak e patetlah ruengrueng na sak awh han.
І сказав він до них: „ Що́ будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду́ до кра́ю табо́ру, і буде, — я́к я зроблю́, так зробите й ви.
18 Kai hoi kai koe kaawm e pueng ni mongka ka ueng awh toteh roenae rim petkâkalup lah kaawm e pueng ni lengkaleng na ueng van awh vaiteh, BAWIPA hoi Gideon e tahloi, na ti awh han.
І засурмлю́ в сурму́ я та всі, що зо мною, то засурмите́ в су́рми й ви навколо всього табо́ру, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!“
19 Hottelah Gideon hoi ama koe kaawm e tami 100 touh teh karum ramvengnaw nuengnueng a kâhleng awh nah kalekkalak vah, roenae rim koe a pha awh. Hahoi mongka a ueng awh teh a kut dawk e hlaam hah lengkaleng rek a hem awh.
І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до кра́ю табо́ру, на початку середньої сторо́жі, коли тільки но поставили сторо́жу. І засурми́ли вони в су́рми, і побили гле́ки, що в їхніх руках.
20 Avoi lahoi hmaito a sin awh teh arang lahoi ueng hane mongka a sin awh teh, BAWIPA hoi Gideon e tahloi, telah a târue awh.
І засурми́ли три відділи в су́рми, і поторо́щили гле́ки, і тримали рукою своєї ліви́ці смолоски́па, а рукою своєї прави́ці — су́рми, щоб сурми́ти. І кричали вони: „Меч за Господа та за Гедеона!“
21 Roenae rim petkâkalup lah kaawm awh e tami pueng ni amamouh onae lengkaleng koe a kangdue awh teh ransanaw pueng teh a yawng laihoi a kangheng awh.
І стояли кожен на своїм місці навко́ло табо́ру, а ввесь та́бір бігав, і вони кричали й утікали.
22 Hahoi 300 touh ni mongka a ueng awh torei teh, BAWIPA ni a roenae hmuen koe amamouh hoi amamouh tahloi hoi a kâbouk sak teh, ransanaw hah Zererah koelae Beth-shittah, Tabbath teng e Abel-meholah ramri totouh a kangheng awh.
І засурми́ли три сотні су́рем, а Господь обернув меча одного на о́дного та на ввесь та́бір. І та́бір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.
23 Isarelnaw teh hmuen touh koe Naphtali, Asher, hoi Manasseh pueng ni a kamkhueng awh teh Midiannaw hah a pâlei awh.
І були скликані ізра́їльтяни з Нефтали́му, і з Асиру, і з усього Манасі́ї, — і вони гналися за мідіяні́тянами.
24 Hottelah Gideon ni Ephraim mon pueng koe patounenaw a patoun teh, Midiannaw tuk hanelah cathuk awh nateh, Beth-barah hoi Jordan totouh tui a onae hah sut pawm awh, telah ati. Hottelah Ephraimnaw pueng teh a kamkhueng awh teh Beth-barah hoi Jordan totouh koung a la awh.
А по всіх Єфремових гора́х Гедеон послав послів, говорячи: „Зійдіть навпере́йми мідіяні́тян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йорда́н“. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йорда́н.
25 Hahoi Midian ransabawi kahni touh Oreb hoi Zeeb hah a man awh. Oreb teh Oreb lungsong koe a thei awh teh, Zeeb teh Zeeb misur katinnae tangkom dawk a thei awh. Midiannaw hah a pâlei awh teh, Oreb hoi Zeeb e lû teh Jordan palang namran lah Gideon koe a poe awh.
І вони захопи́ли двох мідіяні́тянських князі́в: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а го́лови Орева та Зеева перене́сли до Гедеона на той бік Йорда́ну.
