Job 5
1 Atu kaw haw, na ka pato hane ao awh han vaimoe. Kathounge tami, nâ lah maw na kamlang han.
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
2 Bangkongtetpawiteh, lungkhueknae ni tamipathu a thei teh, utsinnae ni kamawngrame a thei.
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
3 Tami ni khawngyang a pabo e hah ka hmu, hateiteh kho a saknae hmuen hah thoe tangka bo.
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
4 A capanaw teh, a hlout nahane awm hoeh, longkha koe a rawp awh vaiteh, a katin awh han. Ka rungngang hane awm hoeh.
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
5 Bangkongtetpawiteh, a von ka hlam e ni a a e cang hah be a ca pouh teh, pâkhingum e patenghai hnopainaw hah a lawp awh.
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
6 Bangkongtetpawiteh, khangnae teh talai dawk hoi ka tho e nahoeh. Rucatnae hai talai dawk hoi ka tho e na hoeh.
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
7 Hmaitali kahlun lah a luen e patetlah, tami teh rucat hane doeh a khe.
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
8 Hateiteh, kai niteh, Cathut ka tawng vaiteh, ka rucatnae teh Cathut e hmalah ka dei pouh han.
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
9 A bawilennae hoi dei thai hoeh e, touk thai hoeh e, kângairunae kasakthaie koe vah.
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
10 Talai dawk kho a rak sak teh, law dawk tui a lawng sak.
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
11 Kangduenae hmuen ka rahnoum e hah, a rasang sak teh, lung kamathoutnaw hah, roumnae hmuen dawk a luen sak.
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
12 Huenghai kaawmnaw khokhangnae hah a kahma sak teh, a kut hoi a noe e naw koung a raphoe pouh.
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
13 Tami lungkaang huenghai kaawm e hah, a thoumthainae ni a man awh teh, huenghai kaawm naw e khokhangnae hah, amamouh dawk tang a pha han.
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
14 Kanîthun angnae dawk hmonae hoi a kâhmo awh teh, kanî tuengtalueng thun nah tangmin e patetlah thupthup a payam awh.
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
15 Hateiteh, tahloi hoi tami ka voutthoup e hah a rungngang teh, athakaawme taminaw e apâhni hoi a kut ni a rungngang awh.
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
16 Ka roedengnaw ni ngaihawinae a tawn awh teh, lanhoehnae ni a pahni a cakuep pouh.
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
17 Khenhaw! Cathut ni a toun e tami teh, tami a lung kahawi e doeh. Hatdawkvah Athakasaipounge ni phepnae teh, noutna laipalah awm hanh.
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
18 Bangkongtetpawiteh, ama ni a hem teh, a hmâ hah ama ni a kawm pouh. Ama ni a hmâ a ca sak teh, a kut hoi a dam sak.
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
19 Ama ni runae taruk touh dawk hoi a tâco sak e dueng khout laipalah, sari touh thung dawk hoi hai kahawihoehe ni tek awh mahoeh.
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
20 Ama ni takang duenae thung hoi a ratang awh vaiteh, taran um e tahloi thaonae thung hoi a ratang awh han.
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
21 Lawkthoeumkha thung hoi hro lah na o vaiteh, rawkphainae a pha torei teh, na taket mahoeh.
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
22 Rawkphainae hoi takangnae na panui sin vaiteh, talai e sarangnaw hah na taket mahoeh.
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
23 Bangkongtetpawiteh, kahrawng e talungnaw hoi rei kambawng vaiteh, kahrawng e sarangmathengnaw hoi karoumcalah na o awh han.
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
24 Na onae rim dawk karoumcalah na o e hah na panue han. Na khosaknae hah na khet navah voutthoupnae banghai awm mahoeh.
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
25 Na ca catoun moiapap hane hah a panue vaiteh, nange na miphunnaw talai dawk phovai patetlah ao e hah na hmu han.
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
26 Atueng pha toteh cabong taoung e patetlah na kumcue toteh, phuen koe na pha han.
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
27 Khenhaw! heteheh ka pakhingpalang awh teh, kalan e doeh ka tho. Thaihaw, nama hane doeh tie hah panuek, telah atipouh.
Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
