< Притчи 3 >
1 Сине мой, не забравяй поуката ми, И сърцето ти нека пази заповедите ми,
Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
2 Защото дългоденствие, години от живот И мир ще ти притурят те.
бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
3 Благост и вярност нека не те оставят; Вържи ги около шията си, Начертай ги на плочата на сърцето си.
Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
4 Така ще намериш благоволение и добро име Пред Бога и човеците.
і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
5 Уповавай на Господа от все сърце И не се облягай на своя разум.
Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
6 Във всичките си пътища признавай Него, И Той ще оправя пътеките ти.
Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
7 Не мисли себе си за мъдър; Бой се от Господа, и отклонявай се от зло;
Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
8 Това ще бъде здраве за тялото ти И влага за косите ти.
Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
9 Почитай Господа от имота си И от първаците на всичкия доход.
Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
10 Така ще се изпълнят житниците ти с изобилие, И линовете ти ще се преливат с ново вино.
і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
11 Сине мой, не презирай наказанието от Господа, И да ти не дотегва, когато Той те изобличава,
Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
12 Защото Господ изобличава оня, когото люби, Както и бащата сина, който му е мил.
бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
13 Блажен оня човек, който е намерил мъдрост, И човек, който е придобил разум,
Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
14 Защото търговията с нея е по-износна от търговията със сребро, И печалбата от нея по-скъпа от чисто злато.
бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
15 Тя е по-скъпа от безценни камъни И нищо, което би пожелал ти, не се сравнява с нея.
дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
16 Дългоденствие е в десницата й, А в левицата й богатство и слава.
Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
17 Пътищата й са пътища приятни, И всичките й пътеки мир.
Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
18 Тя е дело на живот за тия, които я прегръщат И блажени са ония, които я държат.
Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
19 С мъдрост Господ основа земята, С разум утвърди небето.
Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
20 Чрез Неговото знание се разтвориха бездните И от облаците капе роса.
Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
21 Сине мой, тоя неща да се не отдалечават от очите ти; Пази здравомислие и разсъдителност,
Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
22 Така те ще бъдат живот на душата ти И украшение на шията ти.
і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
23 Тогава ще ходиш безопасно по пътя си, И ногата ти не ще се спъне.
Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
24 Когато лягаш не ще се страхуваш; Да! ще лягаш и сънят ти ще бъде сладък.
Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
25 Не ще се боиш от внезапен страх, Нито от бурята, когато нападне нечестивите,
Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
26 Защото Господ ще бъде твое упование, И ще пази ногата то да се не хване.
бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
27 Не въздържай доброто от ония, на които се дължи, Когато ти дава ръка да им го направиш.
Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
28 Не казвай на ближния си: Иди върни се пак, И ще ти дам утре, Когато имаш при себе си това, което му се пада.
не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
29 Не измисляй зло против ближния си, Който с увереност живее при тебе.
Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
30 Не се карай с него без причина, Като не ти е направил зло.
Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
31 Не завиждай на насилник човек, И не избирай ни един от пътищата му,
Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
32 Защото Господ се гнуси от опакия, Но интимно общува с праведните.
бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
33 Проклетия от Господа има в дома на нечестивия; А Той благославя жилището на праведните.
Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
34 Наистина Той се присмива на присмивачите. А на смирените дава благодат.
з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
35 Мъдрите ще наследят слова, А безумните ще отнесат срам.
Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.