Йов 16
1 Тогава Иов в отговор рече:
Ijob respondis kaj diris:
2 Много такива неща съм слушал; Окаяни утешители сте всички.
Mi aŭdis multe da similaj aferoj; Tedaj konsolantoj vi ĉiuj estas.
3 Свършват ли се празните думи? Или що ти дава смелост, та отговаряш?
Ĉu estos fino al la ventaj vortoj? Kaj kio vin incitis, ke vi tiel parolas?
4 И аз можех да говоря като вас; Ако беше вашата душа на мястото на моята душа, Можех да натрупам думи против вас И да клатя глава против вас.
Mi ankaŭ povus paroli, kiel vi. Se vi estus sur mia loko, Mi konsolus vin per vortoj Kaj balancus pri vi mian kapon.
5 Но аз бих ви подкрепил с устата си, И утехата си от устните ми би олекчила скръбта ви.
Mi fortigus vin per mia buŝo Kaj konsolus vin per paroloj de miaj lipoj.
6 Ако говоря, болката ми не олеква; И ако мълча, до колко съм по-на покой?
Se mi parolos, mia doloro ne kvietiĝos; Se mi ĉesos, kio foriros de mi?
7 Но сега Той ме много умори; Ти запусти цялото ми семейство.
Sed nun Li lacigis min, Li detruis mian tutan esencon.
8 Набръчкал си ме в свидетелство против мене; И мършавостта ми се издига срещу мене И заявява в лицето ми.
Vi faris al mi sulkojn, tio fariĝis atesto; Mia senfortiĝo staras antaŭ mia vizaĝo, kaj parolas.
9 Разкъсва ме в гнева Си, и ме мрази; Скърца със зъбите Си против мене; Неприятелят ми остри очите си върху мене.
Lia kolero disŝiras; Mia malamanto grincigas kontraŭ mi siajn dentojn; Mia premanto briligas kontraŭ mi siajn okulojn.
10 Зяпат против мене с устата си, Удрят ме по челюстта с хулене, Трупат се всички против мене.
Ili malfermegis kontraŭ mi sian buŝon, insulte batas min sur la vangojn; Ĉiuj kune kontentigis sur mi sian koleron.
11 Бог ме предаде на неправедния, И ме хвърли в ръцете на нечестивите.
Dio transdonis min al maljustulo, Ĵetis min en la manojn de malbonuloj.
12 Бях в охолност, но Той ме разкъса, Дори хвана ме за врата и строши ме, И постави ме за Своя прицел.
Mi estis trankvila; sed Li frakasis min, Li kaptis min je la kolo, disbatis min, Kaj Li faris min por Si celo.
13 Стрелците Му ме обиколиха; Пронизва бъбреците ми, и не щади; Излива жлъчката ми на земята.
Liaj pafistoj min ĉirkaŭis; Li dishakas miajn internaĵojn kaj ne kompatas, Li elverŝas sur la teron mian galon.
14 Съсипва ме с удар върху удар; Спуска се върху мене като исполин.
Li faras en mi breĉon post breĉo, Li kuras kontraŭ min kiel batalisto.
15 Вретище съших върху кожата си, И окалях рога си в пръстта.
Sakaĵon mi kudris sur mian korpon, Kaj en polvo mi kaŝis mian kornon.
16 Лицето ми подпухна от плач, И мрачна сянка има върху клепачите ми,
Mia vizaĝo ŝvelis de plorado, Kaj sur miaj palpebroj estas morta ombro;
17 Ако и да няма неправда в ръцете ми, И да е чиста молитвата ми.
Kvankam ne troviĝas perfortaĵo en miaj manoj, Kaj mia preĝo estas pura.
18 О земле, не покривай кръвта ми! И за вика ми да няма място за почивка.
Ho tero, ne kovru mian sangon, Kaj mia kriado ne trovu haltejon.
19 Ето и сега, свидетелят ми е на небеса, И свидетелството ми във височините.
Vidu, en la ĉielo estas mia atestanto, Kaj mia konanto estas en la altaj sferoj.
20 Моите приятели ми се присмиват; Но окото ми рони сълзи към Бога,
Parolistoj estas por mi miaj amikoj; Sed mia okulo larmas al Dio,
21 Дано Той сам защити човека пред Бога. И човешкия син пред ближния му!
Ke Li decidu inter homo kaj Dio, Inter homo kaj lia amiko.
22 Защото като се изминат малко години Аз ще отида на път, отгдето няма да се върна.
Ĉar la nombro de la jaroj pasos, Kaj mi iros sur vojon nereveneblan.
