Йов 11
1 Тогава нааматецът Софар, в отговор рече:
Kaj ekparolis Cofar, la Naamano, kaj diris:
2 Не трябва ли да се отговори на многото думи? Бива ли да се оправдае словоохотлив човек?
Ĉu kontraŭ multe da vortoj oni ne povas doni respondon? Kaj ĉu tiu, kiu multe parolas, estas prava?
3 Твоите самохвалства ще запушат ли хорските уста? И когато ти се присмиваш, тебе никой да не засрами ли?
Ĉu via senenhava parolado devas silentigi la homojn, Por ke vi mokinsultu kaj neniu vin hontigu?
4 Защото ти казваш: Това, което говоря, е право, И аз съм чист пред Твоите очи.
Vi diras: Mia opinio estas ĝusta, Kaj mi estas pura antaŭ Viaj okuloj.
5 Но дано проговореше Бог, И да отвореше устните Си против тебе.
Sed ho, se Dio ekparolus, Kaj malfermus antaŭ vi Siajn lipojn,
6 И да ти явеше тайните на мъдростта, Че тя е двояка в проницателността си, Знай, прочее, че Бог изисква от тебе по-малко, отколкото заслужава беззаконието ти.
Kaj malkaŝus antaŭ vi la sekretojn de la saĝo, Kiu havas multoblan forton! Sciu, ke ne ĉiujn viajn pekojn Dio rememoras.
7 Можеш ли да изброиш Божиите дълбочини? Можеш ли да издириш Всемогъщия напълно?
Ĉu vi povas eltrovi la esencon de Dio? Ĉu vi povas plene kompreni la perfektecon de la Plejpotenculo?
8 Тия тайни са високи до небето; що можеш да сториш? По-дълбоки са от преизподнята; що можеш да узнаеш? (Sheol h7585)
Tio estas pli alta ol la ĉielo; Kion vi povas fari? Tio estas pli profunda ol Ŝeol; Kion vi povas ekscii? (Sheol h7585)
9 Мярката им е по-дълга от земята И по-широка от морето.
Pli longa ol la tero estas ĝia mezuro, Kaj pli larĝa ol la maro.
10 Ако мине Той та улови и събере съд, То кой може да Му забрани?
Se Li preteriros, kaj fermos, kaj faros juĝon, Tiam kiu repuŝos Lin?
11 Защото Той знае суетните човеци, Той вижда и нечестието, без да Му е нужно да внимава в него.
Ĉar Li konas la homojn malvirtajn; Li vidas la malbonagojn, kiujn oni ne rimarkas.
12 Но суетният човек е лишен от разум; Дори, човек се ражда като диво оселче.
Eĉ vanta homo devas kompreni, Eĉ homo, kiu naskiĝis sovaĝulo.
13 Ако управиш ти сърцето си, И простреш ръцете си към Него,
Se vi aranĝas vian koron Kaj etendas al Li viajn manojn;
14 Ако има беззаконие в ръцете ти, отстрани го, И не оставяй да обитава нечестие в шатрите ти.
Se vi forigas la malvirton, kiu estas en via mano, Kaj vi ne permesos al malbonaĵoj resti en via tendo:
15 Тогава само ще издигнеш лицето си без петно, Да! утвърден ще бъдеш, и няма да се боиш;
Tiam vi povos levi vian vizaĝon sen difekto; Vi estos firma kaj ne timos.
16 Защото ще забравиш скръбта си; Ще си я спомняш като води, които са оттекли.
Tiam vi forgesos mizeron; Vi rememoros ĝin kiel forfluintan akvon.
17 Твоето пребивание ще бъде по-светло от пладне; И тъмнина ако си, пак ще станеш като зора.
Kaj via vivo leviĝos pli hele ol la tagmezo, La mallumo fariĝos kiel mateno.
18 Ще бъдеш в увереност, защото има надежда; Да! Ще се озърнеш наоколо, и ще си легнеш безопасно.
Kaj vi estos trankvila, ĉar ekzistas espero; Vi rigardos ĉirkaŭen, kaj iros dormi en sendanĝereco.
19 Ще легнеш, и не ще има кой да те плаши; Дори мнозина ще търсят твоето благоволение.
Vi kuŝos, kaj neniu vin timigos; Kaj multaj serĉos vian favoron.
20 А очите на нечестивите ще изтекат; Прибежище не ще има за тях; И надеждата им ще бъде, че ще издъхват.
Sed la okuloj de malpiuloj konsumiĝos, Pereos por ili la rifuĝo, Kaj ilia espero elspiros sian vivon.
